Найнебезпечніша навичка стає найзатребуванішою
6 травня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна готує законодавство для легалізації приватних військових компаній. Закон має бути ухвалений до кінця 2026 року. За словами президента, мета — перетворити бойовий досвід сотень тисяч ветеранів на реальну бізнес-можливість у сфері глобального безпекового експорту. «Весь світ бачить, що український воїн справді сильний, справді досвідчений. Наш безпековий експорт після цієї війни і для ветеранів — має стати реальною бізнес-можливістю», — заявив Зеленський у вечірньому зверненні. Перший детальний матеріал про ініціативу опублікував Business Insider.
Хто і як буде розробляти закон
До роботи над законопроектом залучено кілька ключових відомств: Міністерство внутрішніх справ, спецслужби, профільні урядовці та Офіс президента. Конкретний формат майбутніх ПВК — чи будуть це консалтингові структури, охоронні компанії або повноцінні воєнізовані підрозділи для виконання завдань за кордоном — президент не уточнив.
Зеленський зазначив, що провідні держави світу давно залучають своїх громадян до роботи в ПВК та подібних структурах. «Важливо дати нашій державі власну відповідь на цю нішу, на цю можливість, на цей попит у сфері безпекового експорту».
Наразі найм українських ветеранів іноземними урядами як приватних підрядників юридично заборонений. Закон про ПВК має це змінити — і відкрити новий ринок, якого раніше не існувало.
Бойовий досвід українських ветеранів вже затребуваний і в технологічній сфері — зокрема, компетенції в управлінні БПЛА. Про новітні розробки у цьому напрямку — читайте наш матеріал про Shadox, компактний дрон для піхоти ЗСУ.
Масштаб потенційного ринку
Цифри вражають: за оцінками, в українській армії зараз служить від 880 000 до 1 000 000 осіб — щонайменше 6% від усієї робочої сили країни. Після завершення бойових дій кожен із них матиме унікальні навички, які практично не застосовуються в мирній економіці. Лише у 2025 році Україна підготувала щонайменше 50 000 операторів БПЛА. Попит на таких фахівців на Близькому Сході та в Африці вже підтверджений реальними угодами.
Ще у березні 2026 року Зеленський підписав 10-річні угоди із Саудівською Аравією, Катаром та ОАЕ: близько 200 українських військових експертів відряджені на Близький Схід для захисту критичної інфраструктури від іранських ударів дронами. Цей досвід став фактичним прецедентом — і тепер отримає законодавче оформлення.
Ризики і критика: хто застерігає
Ідея легалізації ПВК викликала неоднозначну реакцію. Критики вказують на кілька ризиків:
- Нечіткість регулювання — Зеленський не визначив, які саме послуги матимуть право надавати ПВК і яка форма держнагляду буде передбачена
- Ризик неконтрольованих структур — неврегульовані збройні формування можуть стати дестабілізуючим чинником у постконфліктному суспільстві
- Аналогія з «Вагнером» — недоброзичливці вже проводять паралелі, хоча прихильники наголошують: українська модель передбачає державний контроль через МВС, ЗСУ або розвідувальні структури
- Конкуренція за кадри — якщо ПВК платитимуть більше за державні структури, це може ускладнити комплектування армії в майбутньому
Депутати Верховної Ради зазначають, що регулювання ПВК можливе без суперечностей із чинним законодавством — за умови підпорядкування компаній Міноборони, Нацполіції або спецслужбам.
Нова Україна після війни — з ринком безпеки
Ініціатива Зеленського є частиною ширшого бачення: перетворити бойовий потенціал на конкурентну економічну перевагу країни. Аналітики Центру економічних досліджень CEPR попереджають, що більшість постконфліктних економік повертаються до довоєнного рівня зростання ВВП лише через два десятиліття. Легальний ринок безпекового експорту — один із небагатьох секторів, де Україна має реальну глобальну перевагу вже сьогодні, не чекаючи відновлення.
