
Тренд розвернувся — і НБУ це зафіксував
У квітні 2026 року інфляція в Україні пришвидшилась до 8,6% у річному вимірі — порівняно з 7,9% у березні. У місячному вимірі ціни зросли на 1,4%. Обидва показники — загальна та базова інфляція — перевищили прогнозну траєкторію, закладену в Інфляційному звіті НБУ за квітень 2026 року. Офіційний коментар із детальним аналізом причин опублікував Національний банк України.
Головна причина: пальне летить угору
Основним чинником пришвидшення інфляції залишається подорожчання пального. Інфляція у цій категорії суттєво пришвидшилася — до 36,1% у річному вимірі. Тривало подорожчання всіх видів пального, передусім дизелю та автомобільного газу. НБУ пов’язує це зі зростанням світових цін на нафту на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та конфлікту навколо Ормузької протоки.
Ефект від пального поширюється далеко за межі заправки: дорожча логістика підвищує витрати бізнесу — а ті, своєю чергою, закладають їх у ціни на товари і послуги. Це так звані вторинні ефекти від подорожчання енергоресурсів, які НБУ окремо виділяє як суттєвий чинник.
Продукти і послуги: три ключові відхилення від прогнозу
За оцінкою НБУ, загальна інфляція перевищила прогноз через три взаємопов’язані чинники:
- Шоки пропозиції сирих продуктів харчування — суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання окремих продовольчих товарів через нестабільність постачання
- Зростання заробітних плат — підвищення витрат бізнесу на оплату праці транслюється в ціни на послуги та непродовольчі товари
- Подорожчання логістики та транспорту — прямий наслідок дорогого пального, що збільшує собівартість майже всіх товарів
Базова інфляція також перевищила прогнозний рівень — через посилення тиску з боку витрат бізнесу. Це означає, що ціни зростають не лише через сезонні або зовнішні чинники, а через структурне підвищення собівартості виробництва та послуг.
Облікова ставка залишається 15% — і ось чому
Попри пришвидшення інфляції, НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснює це тим, що підвищений рівень ставки вже стримує споживчий попит і утримує інфляційні очікування. Важливий позитивний сигнал: очікування населення після погіршення у першому кварталі покращилися у квітні, повернувшись до рівня кінця минулого року.
НБУ продовжуватиме політику керованої гнучкості валютного курсу та валютні інтервенції для стримування різких коливань гривні. У разі посилення інфляційних ризиків регулятор залишає за собою право підвищити облікову ставку.
Прогноз: до кінця 2026 може бути 9,4%
НБУ очікує, що у найближчі місяці інфляція залишатиметься близькою до поточного рівня — близько 8–9%. У другому півріччі вона може пришвидшитись до 9,4% наприкінці року через посилення тиску на виробничі витрати підприємств. До того ж послаблення курсу гривні у попередніх періодах ще продовжує впливати через лаг — і цей ефект проявлятиметься надалі.
Зменшення інфляційного тиску очікується вже в 2027 році: ціни на пальне поступово знизяться після нормалізації ситуації на Близькому Сході, відновляться врожаї, стабілізується енергосистема. Цільовий показник 5% НБУ планує досягти наприкінці 2028 року.
Важливо розуміти ці зміни у ширшому фіскальному контексті: держава активно шукає нові джерела наповнення бюджету. Один із таких кроків — нові правила стягнення ПДВ із покупок через Amazon, eBay і Etsy, що безпосередньо вплине на ціни при онлайн-шопінгу з-за кордону.
Пальне як лакмус економіки воєнного часу
36% зростання цін на пальне — це не просто статистика. Це показник того, наскільки глибоко ситуація на Близькому Сході та глобальний нафтовий ринок резонують в українській економіці. Поки конфлікт навколо Ормузької протоки не стабілізується — ціни на дизель, газ і логістику продовжуватимуть тиснути на всі інші товари. НБУ це розуміє і тримає облікову ставку як основний буфер.