Після 16-річного правління Віктор Орбан визнав поразку на парламентських виборах в Угорщині 12 квітня 2026 року. Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр здобув конституційну більшість — понад 69% голосів. Вже наступного дня Євросоюз заявив про намір якнайшвидше завершити оформлення кредиту на 90 мільярдів євро для України, який Орбан тримав у заручниках місяцями. Кіпр, що головує в ЄС у першому півріччі 2026 року, планує якомога швидше винести це питання на розгляд послів держав-членів.
Як Орбан заблокував допомогу — і чому
Угорщина заблокувала кредит після того, як імпорт російської нафти припинився через трубопровід «Дружба», пошкоджений у результаті удару російського дрону по українській території. Орбан поставив умову: відновлення постачання нафти — і лише тоді зняття вето. При цьому він особисто погодив цей кредит ще в грудні 2025 року разом з іншими лідерами ЄС, а потім різко змінив позицію.
Разом зі Словаччиною Угорщина також блокує 20-й пакет санкцій проти Росії — і теж посилається на проблему нафтопроводу. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн охарактеризувала ці дії як грубе порушення принципу щирої співпраці в межах ЄС.
Паралельно Євросоюз заморозив близько 18–19 мільярдів євро коштів для самої Угорщини — через відкат від верховенства права та демократичних стандартів. Це означає, що вибори були ставкою з двох боків: і для України, і для самих угорців.
Мадяр: новий союзник чи нова невизначеність?
Петер Мадяр заявив, що Угорщина збереже своє фінансове самоусунення від кредиту — тобто участь у позиці не братиме, — але не блокуватиме рішення для інших країн ЄС. Технічно цього достатньо, щоб кредит для України було ухвалено.
Водночас позиція нового прем’єра далеко не безхмарна. Мадяр виступає проти надання Угорщиною зброї чи власних коштів Україні, а також проти прискореного вступу Києва до ЄС — і обіцяє винести це питання на референдум.
ЄС не очікує жодних принципових змін у позиції Угорщини щодо України до офіційного вступу Мадяра на посаду, який заплановано на початок травня. Це означає, що на саміті лідерів ЄС 23–24 квітня в Нікосії Угорщину представлятиме ще Орбан.
Що конкретно може змінитися після зміни влади
Перемога «Тиси» відкриває низку можливостей одночасно:
- розблокування кредиту для України на 90 мільярдів євро (~105 мільярдів доларів), рішення про який потребує одностайної підтримки всіх 27 членів ЄС;
- ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії, що блокується Угорщиною вже кілька місяців;
- розморожування близько 10 мільярдів євро коштів на відновлення після ковіду, строк яких спливає вже наприкінці серпня;
- прогрес у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС — зокрема відкриття першого кластера «Основи», яке Орбан ветував;
- повернення Угорщини до конструктивної позиції в НАТО.
Зміна позиції Будапешта залишить Словаччину на чолі з Робертом Фіцо єдиним відверто проросійським голосом серед лідерів ЄС.
Для тих, хто стежить за фінансовою стійкістю України в цей період, варто зазначити, що паралельно тривають внутрішні реформи фінансового сектору: Україна запровадила нові правила для криптовалюти — банківський стандарт і відмову від анонімності.
Гірко-солодка перемога: що це означає для Києва
Поразка Орбана вже розцінюється як удар по Кремлю, який активно підтримував чинну угорську владу через російські спецслужби і пропаганду. Водночас аналітики попереджають: радіти зарано.
Фон дер Ляєн заявила, що з перемогою «Тиси» «Євросоюз стає сильнішим і більш єдиним» і пообіцяла «енергійно і разом будувати міцну, безпечну та об’єднану Європу».
Для України ця зміна — не автоматична перемога, а відкрите вікно можливостей. Кредит у 90 мільярдів євро критично важливий для фінансування воєнного бюджету: без нього країна зіткнулась би з болісними скороченнями витрат. Те, наскільки швидко та на яких умовах ця допомога дійде до Києва, залежатиме від перших кроків нового угорського уряду — і від того, чи зможуть Брюссель та Будапешт знайти спільну мову ще до того, як Мадяр офіційно обійме прем’єрське крісло.
