Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вперше чітко окреслила майбутнє регулювання криптоактивів в Україні. Радниця НКЦБФР з правових питань Віта Форсюк під час експертного діалогу International IDEA представила три ключові принципи: впровадження Travel Rule, стандарту CARF та жорсткі обмеження для компаній з російським капіталом. Це означає кінець анонімності між платформами та банківський рівень прозорості для криптотранзакцій. За інформацією ITC.ua (https://itc.ua/ua/novini/novi-pravyla-dlya-kryptovalyut-v-ukrayini-bankivskyj-standart-rf-pid-zaboronoyu-i-zhodnoyi-anonimnosti/).
Крипторинок України стає прозорим: що саме запроваджує НКЦБФР уже зараз
У березні 2026 року регулятор активно формує позицію напередодні другого читання законопроєкту №10225-д. Головна мета — привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів FATF та ОЕСР, одночасно захистити ринок від ризиків, пов’язаних із санкціями та прихованим фінансуванням. Україна входить до топ-6 країн за проникненням криптовалюти, тому регулювання матиме суттєвий вплив як на бізнес, так і на звичайних користувачів.
Travel Rule — «банківський стандарт» для кожної криптотранзакції
Travel Rule (рекомендація 16 FATF) зобов’язує провайдерів віртуальних активів передавати дані про відправника та отримувача при кожній транзакції. Фактично це той самий рівень інформації, що й при банківському переказі.
У більшості країн правило спрацьовує від порогу в 1000 доларів, але дані мають супроводжувати переказ у реальному часі. На ліцензованих платформах обов’язкова верифікація клієнтів (KYC). Анонімні операції між біржами та гаманцями стануть неможливими. Це суттєво ускладнить використання крипти для прихованих платежів і обходу контролю.
CARF — автоматична податкова звітність за прикладом CRS
CARF (Crypto-Asset Reporting Framework ОЕСР) — це аналог Common Reporting Standard для криптоактивів. З 1 січня 2026 року в 52 країнах біржі, брокери та кастодіальні провайдери зобов’язані збирати дані про користувачів і передавати їх податковим органам (перша звітність — у 2027 році).
Україна поки не входить до цього списку, але НКЦБФР орієнтується саме на цей стандарт. Під дію потраплять стейблкоїни та деякі NFT, тоді як CBDC — ні. Це означає, що податкова служба отримуватиме автоматичну інформацію про криптооперації українців на іноземних платформах.
Санкційний щит: російський капітал не матиме доступу до ринку
Третій принцип — повна заборона для компаній та фізичних осіб, пов’язаних з Росією через капітал, бенефіціарів чи юрисдикцію реєстрації. Такі структури не зможуть отримати ліцензію, відкрити рахунки чи проводити операції з українськими провайдерами.
Регулятор хоче запобігти використанню крипти для обходу санкцій, як це вже траплялося в Молдові та Румунії. Обмеження будуть аналогічними тим, що діють у банківській системі.
Три головні зміни для крипторинку України одним списком
Ось ключові нововведення, які окреслила НКЦБФР:
- Travel Rule — обов’язкова передача даних про відправника та отримувача при кожній транзакції (аналог банківського переказу, без анонімності між платформами).
- CARF — автоматична податкова звітність за стандартом ОЕСР (збір даних біржами та передача до податкової).
- Заборона російського капіталу — компанії з РФ-зв’язками не отримають ліцензій, рахунків та доступу до українського ринку.
Як нові правила вплинуть на банки та звичайних українців
Для бірж і провайдерів це означає серйозні інвестиції в compliance, KYC-системи та інтеграцію з регуляторами. Звичайні користувачі втратять можливість анонімно переводити кошти між платформами, але отримають прозоріший і безпечніший ринок.
Особливо актуально це виглядає на тлі позиції українських банків. monobank не виключає роботу з криптовалютою, але поки не готує запуск відповідних сервісів — детальніше читайте тут:
monobank про криптовалюту: не виключають, але поки не готуються до запуску
Що це означає для криптоінвесторів і бізнесу в Україні вже сьогодні
Нові принципи регулювання роблять український крипторинок більш цивілізованим і привабливим для легального бізнесу. Легалізація крипти може принести державному бюджету 14–15 млрд грн щорічно. Водночас анонімні схеми та спроби обходу санкцій стануть значно ризикованішими.
Для інвесторів це сигнал: час переходити на ліцензовані платформи з повною верифікацією. Поки законопроєкт №10225-д готується до другого читання, ринок уже отримує чіткі орієнтири від регулятора.
Які з цих правил, на вашу думку, найбільше вплинуть на криптоінвесторів в Україні?
