Поки глядачі лише готуються до походу в кіно, рецензії на фільм «28 років потому: Храм кісток» від критиків уже встигли створити навколо стрічки майже культову атмосферу. За день до старту широкого прокату стало зрозуміло: це не просто продовження легендарної франшизи, а один із найбільш ризикованих і концептуальних горорів останніх років.
Ніа ДаКоста, відома за «Кендименом» і «Капітаном Марвел 2», разом зі сценаристом Алексом Гарландом зробили ставку не на повторення формули успіху, а на її радикальне переосмислення. І, схоже, ця ставка спрацювала.
Читайте також: Космічні вибухи 2026: 11 науково-фантастичних фільмів перед «Месниками: Судний день»
Чому «Храм кісток» уже називають найсміливішим фільмом серії
Франшиза «28 років потому» завжди була чимось більшим, ніж просто історією про вірус і зомбі. Але нова частина робить ще один крок уперед — вона відмовляється від звичних жанрових рамок і перетворюється на багатошаровий фільм про віру, страх, виживання та людську потребу в сенсі.
Критики одностайно відзначають: сюжет «Храму кісток» розвивається несподівано, інколи навіть провокаційно. Фінал не просто дивує — він змушує переосмислити побачене і залишає відчуття відкритого питання, яке ще довго не відпускає після титрів.
Оцінки та рейтинги: цифри говорять самі за себе
Якщо вірити агрегаторам рецензій, новий фільм не лише втримав планку попередників, а й перевершив її.
Середні оцінки виглядають так:
- Metacritic — 81 зі 100
- Rotten Tomatoes — 94% схвальних рецензій
Для порівняння, попередня частина франшизи мала 77/100 на Metacritic і 89% на Rotten Tomatoes. Така динаміка лише підсилює інтерес до того, як саме «Храм кісток» розширює всесвіт серії.
Що саме хвалять критики
Рецензії західної преси показують, що фільм працює одразу на кількох рівнях — як жорсткий горор, як філософська притча і як несподівано іронічна історія.
ComicBook, оцінивши стрічку на 9 з 10, називає її глибокою та метафоричною. Видання підкреслює, що порівнювати «Храм кісток» із попередніми частинами майже неможливо — настільки різними виявилися підходи до оповіді.
TheWrap звертає увагу на інтелектуальну складову фільму. На думку критиків, Ніа ДаКоста зосереджується на конфлікті між сенсом і безглуздістю існування, поступово виводячи історію до несподіваного зв’язку науки й релігії. Саме ця тема робить фільм значно глибшим за типовий постапокаліптичний жах.
Total Film відзначає енергію та сміливість режисерки, а також несподіваний гумор, який з’являється у, здавалося б, максимально похмурих сценах. Особливої похвали удостоїлися Ральф Файнс і Джек О’Коннелл. Останній у ролі садистського Джиммі Крістала викликає одночасно відразу й дивне захоплення — персонаж, якого неможливо забути.
Акторські роботи, які тримають фільм на межі
Окремої уваги заслуговує акторський ансамбль. «Храм кісток» — це приклад того, як сильна гра може підсилити навіть найпохмуріший матеріал. Ральф Файнс додає історії ваги й внутрішньої напруги, а Джек О’Коннелл створює одного з найбільш неприємних і водночас харизматичних антагоністів франшизи.
Саме завдяки персонажам фільм перестає бути просто історією про кінець світу і перетворюється на розповідь про те, ким люди стають, коли зникають правила.
Читайте також: Денні Бойл зніме 3-ю частину фільму “28 років потому”
Чи готова франшиза до третього фільму
Цікавий момент: навіть позитивно налаштовані критики визнають, що не до кінця розуміють, у якому напрямку може розвиватися запланований третій фільм. Фінал «Храму кісток» залишає багато відкритих дверей, але жодна з них не веде очевидним шляхом.
Втім, саме ця невизначеність і підігріває інтерес. Франшиза знову опинилася в точці, де вона може або зробити революційний крок, або ризикнути втратити частину аудиторії. Але байдужих, схоже, не буде.
Коли дивитися «28 років потому: Храм кісток»
Офіційний старт прокату відбудеться 15 січня 2026 року. І судячи з перших відгуків, це саме той випадок, коли похід у кінотеатр варто планувати заздалегідь — бажано без спойлерів і з готовністю до незручних запитань.
Підсумок: горор, який думає разом із глядачем
«28 років потому: Храм кісток» виглядає як рідкісний приклад жанрового кіно, яке не боїться бути складним. Це фільм, що лякає не лише кривавими сценами, а й ідеями. І саме тому рецензії на фільм «28 років потому: Храм кісток» від критиків звучать так захоплено — перед нами не просто чергове продовження, а спроба сказати щось нове в давно знайомому світі.
