Війна Росії проти України вже давно перестала бути лише українською проблемою. Вона дедалі частіше виходить за межі нашої держави, ставлячи під загрозу сусідні країни та випробовуючи на міцність згуртованість НАТО. Події останніх тижнів — російські безпілотники над Польщею та Румунією, інциденти біля урядових будівель у Варшаві — знову актуалізували старе, але критично важливе питання: чи готове НАТО збивати російські цілі над Україною ще до того, як вони досягнуть території країн Альянсу?
Читайте також: Ракети-дрони “Пекло”: перша партія надійшла до ЗСУ
Чому питання знову на порядку денному
Закрити небо над Україною Київ просив ще у перші місяці повномасштабного вторгнення. Тоді Захід вагався через ризики прямої ескалації з ядерною державою. Нині ж ситуація змінилася — дрони стали основним інструментом війни, а уламки від збитих апаратів регулярно падають на територію країн-членів НАТО.
Уже у вересні Польща та Румунія напряму відчули наслідки агресії:
- 10 вересня до Польщі зайшло близько двадцяти російських БПЛА;
- 13 вересня дрон перетнув кордон Румунії;
- 15 вересня безпілотник завис над урядовим кварталом у Варшаві.
Такі події не лише створюють ризики для цивільних, а й демонструють: Росія навмисне тестує готовність Альянсу реагувати.
Технічні нюанси: чи це реально
З військової точки зору технічних перешкод для збиття російських ракет чи дронів над західними областями України майже немає. Українська ППО здебільшого інтегрована з системами НАТО: Patriot, NASAMS, SAMP/T, а літаки F-16 та F-35 здатні перехоплювати повітряні цілі без входження у простір України.
Втім, є нюанси:
- економічна доцільність — використовувати дорогі ракети для знищення дешевих дронів невигідно;
- обмежений радіус дії — системи Patriot ефективні лише на відстані до 160 км для крилатих ракет;
- юридичні рамки — для роботи сил НАТО на території України потрібен відповідний запит і угоди.
Таким чином, технічна база готова, але все впирається у політичну волю.
Хто за, а хто проти
Найбільшими прихильниками ідеї збивати цілі над Україною є Польща та, частково, Румунія. Варшава прямо заявила, що розглядатиме цей варіант для захисту власного населення. Румунія наразі більш обережна, але не відкидає можливість перегляду позиції.
Інші країни регіону, як-от Угорщина чи Словаччина, демонструють стриманість і уникають конфронтації з Москвою. США та Німеччина — ключові союзники НАТО — ставляться до цієї ідеї з насторогою, адже вона може спровокувати прямий конфлікт.
Історичний досвід НАТО
Безпольотні зони — не нова практика. У 90-х вони діяли над Іраком та Боснією, у 2011-му — над Лівією. Проте там Альянс мав справу з набагато слабшими противниками. Український сценарій відрізняється: йдеться про ядерну державу, яка регулярно погрожує ескалацією. Це головний аргумент скептиків.
Перспективи: що далі
Сьогодні НАТО розгортає операцію «Східний вартовий» для посилення оборони східного флангу. Це включає патрулювання неба країнами Балтії, додаткові сили ППО та інтеграцію нових систем у спільну мережу. Лише один крок відділяє Альянс від реального збиття російських цілей над Україною.
Рішення залежатиме від того, наскільки часто Росія порушуватиме повітряний простір сусідів і чи готові союзники діяти на упередження. Адже щоразу, коли уламки падають на територію країн НАТО, довіра до їхньої обороноздатності слабшає.
Читайте також: Дрони SkyRanger R70 передасть Канада для ЗСУ
Висновок
Ідея збивати російські дрони та ракети над Україною перестала бути абстрактною дискусією. Це питання безпеки для Європи та перевірка рішучості НАТО. Альянс балансує між обережністю й необхідністю діяти. Чи наважиться він на цей крок — залежить не лише від техніки, а й від політичної сміливості.
Одне зрозуміло: війна Росії проти України вже давно не обмежується нашими кордонами, а від рішення НАТО може залежати безпека всього континенту.
