Сили оборони України успішно атакували російські військові об’єкти в Криму. В результаті було знищено чотири пускові установки зенітно-ракетних комплексів С-400 “Тріумф”, а підводний човен “Ростов-на-Дону” був остаточно знищений.
До чого призвели останні удари по Криму
Згідно зі зведенням Генштабу, 2 серпня підрозділи ракетних військ ЗСУ спільно з Військово-Морськими Силами пошкодили чотири пускові установки ракет С-400 на окупованому півострові.
Також у порту Севастополя було уражено підводний човен “Ростов-на-Дону”.
“Внаслідок влучання човен затонув на місці”, – повідомили у Генштабі.
B-237 Ростов-на-Дону (клас Kilo за класифікацією НАТО) є одним із чотирьох підводних човнів класу Kilo, здатних запускати крилаті ракети “Калібр”. Введений в експлуатацію 26 грудня 2014 року. Вартість оцінюється в $300 млн.
Українські війська вперше вдарили по Ростову 13 вересня 2023 року. Пізніше його відремонтували і випробували в Севастопольській бухті.
“Руйнування Ростова-на-Дону вкотре доводить, що в українських територіальних водах Чорного моря немає безпечного місця для російського флоту“, – додали військові.
Що відомо про підводний човен Ростова-на-Дону та вересневу атаку
В-237 «Ростов-на-Дону» — дизель-електричний підводний човен проєкту «Варшав’янка» 636.3. Він був закладений у 2011 році на заводі Admiralty Shipyards у Санкт-Петербурзі, а у 2014 році спущений на воду та приписаний до Чорноморської бригади, що базується у Новоросійську.
Крім того, у Чорному морі перебувають ще три підводні човни цього проєкту. Разом із Ростовом їх неодноразово використовували для завдання ракетних ударів по Україні. Зокрема, ці підводні човни несуть по чотири крилаті ракети “Калібр”.
Інші характеристики:
- водотоннажність – 2350 т (надводний) і 3950 т (підводний човен)
- довжина – 73,8 м
- ширина – 9,9 м
- осадка – 6,2 м
- швидкість – від 11 до 17 вузлів над водою (від 20 до 31 км/год) і до 20 вузлів під водою (до 37 км/год)
- робоча глибина – 240 м
- максимальна глибина – 300 м
- автономність навігації – 45 днів
- екіпаж – 52 людини
Українські сили завдали першого удару по Ростову-на-Дону в ніч на 13 вересня 2023 року. Повідомлялося про вибухи та пожежу у Південній бухті на території Севастопольського військово-морського суднобудівного заводу імені Орджонікідзе (Севморзавод), а також у районі Кілен-Балки, де розташований 13-й судноремонтний завод.
Пізніше українська сторона заявила про удар крилатими ракетами повітряного базування Storm Shadow. В результаті великий десантний корабель “Мінськ” був знищений. Однак знищення підводного човна крилатою ракетою стало справді унікальним не лише для України, а й за всю історію військових дій.
Ростов зараз зруйнований? Що кажуть експерти
Військові експерти сходяться на думці, що з 100% впевненістю в тому, що Ростов був зруйнований.
За словами військово-морського експерта Defence Express Володимира Заблоцького, підводний човен був майже знищений ще у вересні. Коли «Штормова тінь» потрапила в ніс, вона пронизала весь корабель і вибухнула в кормовій системі, викликавши пожежу і дві пробоїни.
“На той момент вона перебувала в сухому доці і не могла потонути. Корабель був перетягнутий на 13-й суднобудівний завод для ремонту. Ремонт – досить складне завдання, але так як Росія будувала його сама, запчастини є в наявності. Вони замінили те, що було зруйновано всередині, і майже через рік провели випробування”, – сказав він.
За його словами, росіяни фактично спростили завдання Силам оборони, спустивши на воду підводний човен.
“Він сам ходив туди-сюди всередині Севастопольської затоки. Я не знаю, чи був він затоплений, чи ні, але він домігся свого і затонув назавжди. Навіть якщо його вдасться підняти, відновити його буде дуже складно. Вся електроніка і всі кабелі були знищені водою. Можна сказати, що справа про руйнування Ростова доведена до логічного завершення”, – додав він.
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко наголошує, що ракетний удар у вересні 2023 року підвів підводний човен з ладу. І всі спроби відновити судно, швидше за все, не обійшлися без корупційних схем.
“Але для мене найголовніше те, що успішно було завдано удару по Севастополю і знову ж таки важливому об’єкті, де проводилися відновлювальні роботи. І при цьому, як завжди, “російська ППО спрацювала на 100%”, – глузує Коваленко.
На його думку, набагато важливіше те, що удари по Криму тривають успішно і ефективно, ніж поразка підводного човна.
Як Україна могла потопити підводний човен
Руйнування Ростова-на-Дону збігається з масованими атаками на російські об’єкти в окупованому Криму. Зокрема, у ніч на 2 серпня повідомлялося про вибухи у Севастополі, Балаклаві, Саках, Євпаторії та Сімферополі.
Представники окупаційної “адміністрації” заявили про атаку безпілотників та ракетний удар по Севастополю. Місцевий гауляйтер Михайло Развожаєв стверджував, що частина балістичної ракети ATACMS нібито пробила дах дев’ятиповерхового будинку.
Коваленко вважає, що версія про те, що “Ростов” могла потопити ракета ATACMS, цілком правдоподібна.
“Тим паче, що напередодні було опубліковано відео, на якому видно, як ці ракети запускали у бік Криму. Звичайно, немає ніякої перевірки того, коли було зроблено відео. Але в принципі так. ATACMS – це саме ті ракети, проти яких російські системи ППО майже безсилі”, – сказав він виданню.
Своєю чергою, Заблоцький вважає, що атака, найімовірніше, була комбінованою. Він сумнівається, що підводний човен був потоплений ракетою ATACMS.
“Це малоймовірно, тому що касетна ракета ATACMS більше призначена для ураження аеродромів, скупчень техніки та піхоти. І це точкова мішень. Тому я вважаю, що це була крилата ракета”, – сказав експерт.
Чи будуть нові удари по російських підводних човнах
Сьогодні складно сказати, чи продовжить Україна методично знищувати підводні човни Чорноморського флоту РФ. Це пов’язано ще й з тим, що вони базуються в Новоросійську, а не в портах Криму.
“Вони можуть зайти в порти Криму, але ненадовго. Залишатися довше доби – це самогубство. Крім того, росіяни мінімізують надводне положення підводних човнів, коли вони виконують завдання на морі. Це робиться для того, щоб мінімізувати ризик ураження не лише ракетним озброєнням, а й важкими дронами”, – пояснює Олександр Коваленко.
Не виключено, що через деякий час підводні човни будуть перекинуті зі своєї основної бази в Новоросійську до Абхазії, де завершується будівництво військово-морської бази. Ба більше, заявлена дальність польоту ракет “Калібр” перевищує 2 000 кілометрів і їх запускають по Україні навіть з Каспійського моря.
“Хоча я не бачу причин, чому морські дрони не можуть атакувати базу в Абхазії. Це окупована територія Грузії, тому я не думаю, що такі удари можуть бути для нас проблемою”, – сказало джерело.
Окрім трьох кораблів проєкту “Варшав’янка”, у Чорному морі перебуває ще підводний човен проєкту “Алроса”, який також нібито здатний запускати ракети “Калібр”. Але це не підтверджено, наголошує Володимир Заблоцький.
Що стосується здатності знищувати інші підводні човни, то тут є багато факторів, які слід враховувати.
“Я припускаю, що по них можна вдарити, але вони навряд чи зайдуть до Криму. У них є спеціальна база в Новоросійську, вони ховаються, щогодини швартуються, змінюють якірні стоянки. Але, можливо, нам просто нема чим їх вдарити або наші західні партнери нам не дозволяють”, – каже експерт.
Новоросійськ є найбільшим портом Чорного моря і використовується для відвантаження нафти.
“База знаходиться практично всередині міста. Якщо по ній вдарити, то вона буде горіти дуже довго. Якби я був нашим керівництвом, я б завдав удару по цій базі. Але з чим? Тільки з дронами. Останні приклади з Туапсинського НПЗ показали, що об’єкти там неприкриті, оскільки вони стягнули всю ППО до Криму. І так, звичайно, росіяни активно використовують носії “Калібрів”, і я думаю, що підводні човни мають бути нашою пріоритетною ціллю”, – додав Заблоцький.