Тіньовий флот Путіна (Фото: google)
Поки західні партнери України намагаються обмежити морський експорт російської нафти, Москва шукає способи обійти ці обмеження. Детальніше про те, скільки країна-агресор заробляє на морському експорті, що таке російський тіньовий флот та чи може Захід ефективно з ним боротися, читайте у матеріалі нижче.
Читайте також: Ціни на нафту зростають на тлі побоювань ескалації конфлікту на Близькому Сході
З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну одним із ключових завдань України та її союзників стало обмеження доходів Росії. Зокрема, від експорту вуглеводнів, адже саме завдяки цим доходам Кремль може фінансувати війну. Певних результатів вже досягнуто, але все завдання ще досить далеке від виконання.
18 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції після саміту Європейської політичної спільноти заявив, що боротьба з експортом російської нафти морем буде посилена.
Шольц каже, що Євросоюз вже відреагував на це санкціями, а тепер хотів об’єднати свої зусилля у глобальну коаліцію, щоб поставити цей флот на ланцюг.
Це і діагноз про те, що є проблема, і декларація про намір щось з нею робити.
Скільки Росія отримує від морського експорту
Після повномасштабного вторгнення Росії союзники України запровадили обмеження на експорт російської нафти. Чи не найболючішим для Кремля стало ембарго ЄС на нафту та нафтопродукти.
Проблема в тому, що Росія намагається обійти ці обмеження всіма можливими способами. Для цього вона використовує потужний військово-морський флот.
_1_1.jpg)
Канцлер Німеччини Олаф Шольц на саміті Європейської політичної спільноти (фото: Getty Images)
“Є сотні танкерів, які є легальними, абсолютно дотримуються міжнародного права, зареєстровані, застраховані, мають країну реєстрації, мають судновласницьку компанію. У цих компаній, у морських реєстрах, є і адреси до вулиці, і номери будинків, і офісів”, – розповів Андрій Клименко, керівник моніторингової групи Чорноморського інституту стратегічних досліджень.
За даними моніторингової групи, Росія щомісяця експортує з Балтійського та Чорного морів близько 15 млн тонн сирої нафти та 6-7 млн тонн нафтопродуктів.
Опитані виданням експерти та офіційні особи розходяться у своїх оцінках кількості танкерів у розпорядженні Росії, що коливається від 300 до 500 суден. Але не всі вони працюють одночасно. Тривалість рейсів для кожного танкера різна, і їм також потрібен час для повернення в порти.
Партнери України називають таких танкістів тіньовими танкерами.
“Це танкери, які не володіють, не управляються і не застраховані, тобто не мають належного страхового покриття з боку країн G7 та Європейського Союзу”, – каже Юлія Павицька, керівниця відділу санкцій аналітичного центру “Київська школа економіки”.
Міжнародна група P&I клубів надає переважну більшість страховок при морських перевезеннях по всьому світу. Вона має в своєму розпорядженні величезні ресурси для покриття практично будь-якого страхового випадку при морських перевезеннях. Тіньових танкістів угруповання не страхує.
«Зараз всі дослідницькі зусилля спрямовані на те, щоб виявити, хто страхує такі танкери і хто бере на себе ризик у разі розливу нафти», – зазначає експерт.
Крім того, такі танкери старі, що підвищує ризик їх поломки і подальшого розливу нафти.
Водночас, за словами Андрія Клименка, визначення тіньового флоту є маніпулятивним і має на меті приховати нездатність міжнародної спільноти обмежити експорт російської нафти.
Тіньовий флот Путіна: Як працює російський експорт морем
Європейський Союз майже вирішив проблему поставок російської нафти в обхід ембарго.
В 11-му пакеті санкцій (червень 2023 року) ЄС заборонив доступ до портів ЄС суднам, які перевозять російську нафту та перевантажують її з судна на судно. 12-й пакет (грудень 2023 року) запровадив вимогу повідомляти всі треті країни про продаж танкерів.
А в останньому, 14-му пакеті від червня 2024 року, ЄС схвалив заходи, спрямовані на конкретні судна, які беруть участь у війні Росії проти України та підлягають забороні на доступ до портів та забороні на надання послуг.
“Ці кораблі можна ідентифікувати з багатьох причин, таких як підтримка російської агресії проти України через перевезення військової техніки для Росії, перевезення краденого українського зерна, а також підтримка розвитку енергетичного сектору Росії, наприклад, через транспортування компонентів СПГ або перевалку СПГ. Цей захід також спрямований проти танкерів, які є частиною тіньового флоту Путіна, які обходять обмеження ЄС та Price Cap Coalition (щодо обмеження ціни на російську нафту – ред.), використовуючи оманливу практику судноплавства, повністю ігноруючи міжнародні стандарти”, – йдеться у повідомленні Єврокомісії.
За словами Андрія Клименка, останніми місяцями до ЄС надходить лише близько 5% російської нафти. Раніше до країн ЄС постачалося вдвічі більше.
Російську нафту досі вивозять підпільно, у невеликих кількостях, через порти Італії, особливо Сицилії, Греції та Іспанії.
До недавнього часу перевалка з судна на судно відбувалася в Лаконській затоці біля берегів Греції. Однак цю країну підштовхнули і з травня цього року в Перській затоці на невизначений термін проводяться військові навчання зі стрільбою, тому перевалка там тепер неможлива. Однак російські танкери перемістилися до берегів острова Хіос, на південь від Лаконської затоки, або проводять перевалку у відкритому морі.
Також Росія глушить сигнали GPS деяких кораблів засобами радіоелектронної боротьби, коли вони наближаються до російських портів. З одного боку, це робиться для приховування причетності судна до російських оборудок. З іншого боку, він використовується для заниження реальної суми доходу. Наприклад, відповідна техніка розташована неподалік резиденції Путіна в Геленджику, каже Клименко. Серед іншого, він глушить сигнали передавачів AIC (Automatic Identification System) на суднах, що завантажуються в Новоросійську.
Але левова частка російської нафти йде до третіх країн, які не приєдналися до санкцій. У грудні 2022 року Європейський Союз, G7 та Австралія запровадили для них механізм стелі цін. Він передбачає, що компанії можуть брати участь у торгівлі російською нафтою з грудня 2022 року, якщо нафта продаватиметься нижче $60 за барель. Навіть попри те, що за російськими офіційними даними, собівартість видобутку нафти в Росії становить близько $50 за барель.
Планувалося, що стеля цін буде регулярно переглядатися, але на практиці цього не відбувається.
«Рівень стелі був встановлений і не переглядався з самого початку. Ми вважаємо, що це неправильно, тому що, в принципі, якщо ми говоримо про сиру нафту, то вона спочатку була встановлена на набагато вищому рівні, ніж витрати, які Росія несе при видобутку нафти”, – каже Юлія Павицька.
За її словами, країни “Великої сімки” побоюються турбулентності, яка може виникнути у разі подальшого зниження стелі цін.
Однак змусити відповідати навіть нинішньому рівню – завдання не з легких. Формально для цього не існує прямого інструменту примусового виконання. Транспортним компаніям достатньо надіслати повідомлення про те, що вони везуть російську нафту.
Ба більше, через три тижні після запровадження стелі цін Путін видав указ, який забороняє Росії продавати нафту та нафтопродукти іноземним компаніям, які дотримуються стелі цін. Тож де-факто всі перевізники, які перевозять російську нафту, ігнорують обмеження.
Російський експорт обслуговують судна кількох категорій. Значна частина з них – російські, що належать компаніям, зареєстрованим в Об’єднаних Арабських Еміратах або так званих країнах під прапором зручностей: Ліберії, Панамі, Маршаллових островах тощо. Іноді для цієї мети використовуються досить складні схеми.
“Це не обов’язково перехід права власності на судно. Це може бути зміна власника компанії. Тобто вони просто взяли дубайську компанію, яка володіє танкерами, і купили її. І ти цього не бачиш і не розумієш. Через деякий час, коли стежиш за рухом багатьох танкерів, помічаєш, що цей танкер раптом почав перевозити іншу нафту іншим маршрутом”, – каже уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Окремою категорією є судна, що належать турецьким та китайським компаніям. Однак танкери з Європейського Союзу – Греції, Мальти та Кіпру – як і раніше складають найбільшу частку.
Значна частина нафти транспортується досить відкрито, тому багато онлайн-сервісів дозволяють відстежити хоча б фізичний захід танкерів у російські порти.
Як борються з російським експортом до третіх країн
Наразі одним із робочих шляхів обмеження російського морського експорту є санкції проти конкретних компаній, які володіють танкерами. У 2024 році США, Велика Британія та Європейський Союз запровадили такі обмеження загалом на 49 суден. Водночас Росія за цей же період залучила 74 нових танкери.
Сама по собі стеля цін рідко є підставою для санкцій, тому в кожному конкретному випадку потрібно шукати нові підстави для введення обмежень.
“Строго кажучи, стеля цін не є санкцією. Це просто ще один механізм. Але дотримання прайс-листа нерозривно пов’язане з дотриманням інших санкційних обмежень. Зокрема, про фінансування війни, транзакції, вхід і вихід до портів. Тому це трохи складніше обґрунтувати”, – каже Власюк.
За його словами, введення санкцій зазвичай не потребує дуже детальної аргументації, адже, окрім юридичних аргументів, є ще й політичні. Західні країни доклали багато зусиль для запровадження стелі цін, і їм не подобається, що Росію відносно легко обійти обмеження.
“Досить сказати, що в більшості юрисдикцій ми вважаємо, що це становить загрозу національній безпеці для нас. Тому що вони там заробляють гроші, наприклад, для того, щоб вести війну проти України”, – додає Власюк.
З цим напрямком пов’язана нещодавня заява Олафа Шольца про намір спільними зусиллями прибити російський флот.
Російський нафтовий танкер (фото: Getty Images)
За інформацією джерел РБК-Україна, вже відбулося кілька координаційних зустрічей щодо обмежень російського флоту на основі Європейської політичної спільноти та за участю США.
«Поки що я б сказав, що вони домовляються про те, як вони будуть працювати в рамках цієї платформи, ми говоримо про обмін інформацією та даними, ставлячи спільні цілі, яких вони намагатимуться досягти в рамках цієї платформи», – каже Владислав Власюк.
За його словами, Україна також залучена до процесу, і до кінця року має показати перші результати.
У цьому контексті особливо важливо працювати з країнами, які мають вплив на проходження товарів через Балтійське море та Данську протоку, від Естонії та Данії до Швеції та Великої Британії. Адже щонайменше 60% експорту російської нафти йде через Балтійський маршрут.
“Зараз вони шукають інші юридичні конструкції, щоб обмежити можливості Росії перевозити нафту та нафтопродукти вище прайс-листа. І для цього вони витягують інші формулювання, інші юридичні аргументи. Зокрема, це ті, що пов’язані з ризиками забруднення довкілля”, – зазначає Власюк.
Це юридично складно, тому що в міжнародному праві є принцип свободи судноплавства. Він передбачає вільне пересування будь-яких суден під прапорами суверенних держав у відкритому морі.
“Це чиста удача для всієї планети. Вже було кілька інцидентів, які могли призвести до розливу нафти, але цього дивом не сталося. Не лише з російськими тіньовими танкерами, а переважно з танкерами, що належать до тіньового флоту Ірану та Венесуели”, – каже Павицька.
Російські танкери, як не дивно, регулярно обстрілюються хуситами в Червоному морі. Але були інциденти і в інших місцях. 2 березня тіньовий танкер Andromeda star зіткнувся з іншим судном у Данській затоці, але він прямував порожнім до російського порту, тому розливу нафти вдалося уникнути. У жовтні минулого року Turba два дні дрейфувала без контролю на жвавому маршруті в Індійському океані. І це далеко не всі такі випадки.
Окремо варто згадати компанії ЄС, які транспортують нафту до третіх країн, насамперед грецькі, кіпрські та мальтійські компанії.
У 12-му пакеті санкцій ЄС заборонив продаж танкерів Росії напряму та зобов’язав їх звітувати про продажі до третіх країн. Однак ЄС ще не проаналізував ці дані.
Сам ЄС має певні складнощі з санкціями проти конкретних компаній з Греції, Кіпру та Мальти. Як відповіла Єврокомісія, ЄС може запровадити санкції лише одноголосно.
«Імплементація та забезпечення дотримання санкцій ЄС є відповідальністю держав-членів. Комісія, як хранитель Договорів (про конституційні засади ЄС – ред.), стежить за цим процесом”, – йдеться у Єврокомісії.
Водночас Європейська комісія за сприяння Європейського агентства з безпеки морського судноплавства (EMSA) готова приєднатися до санкцій проти третіх країн та підтримує зусилля компетентних органів щодо моніторингу будь-яких суден, що становлять інтерес, та впроваджує та забезпечує дотримання санкцій ЄС, а також сприяє обміну інформацією.
Загалом гра в кішки-мишки з Росією триває. За кожним новим обмеженням Кремль шукає способи його обійти. Разом з тим, експерти досить оптимістично налаштовані щодо обмеження нафтових доходів Росії в майбутньому.
