Новини економіки в Україні: “Попереду нас очікує значна боротьба”, повідомив польський прем’єр Дональд Туск, висловившись неподалік від початку нового блокування українського кордону під час зустрічі з фермерами. Він додав: “Ми маємо намір підійти до цього дуже відповідально”.
Чому це все відбувається?
За словами польського прем’єра, українське сільське господарство “набагато більш європеїзоване з комерційної точки зору, ніж може здатися комусь”. Він підкреслив, що йдеться не лише про українських виробників, але й про інтереси “голландських, німецьких чи датських компаній” в Україні.
Перекрили залізницю, висипали зерно, зупиняють автобуси. Польська блокада кордону стає все більш суворою. В Києві безпрецедентна ескалація на кордоні з Польщею пояснюється політикою, подібно до минулого року, коли протести польських фермерів тільки розпочиналися.
Протягом усього цього часу українська влада сподівалася, що проблема вирішиться за допомогою Брюсселя або після виборів у Польщі. Проте з приходом до влади в Польщі політичних опонентів уряду ПіС, ситуація, здається, тільки загострилася.
Єдина “раціональна” порада, яку дає український уряд аграріям, – намагатися вивозити свою продукцію не через польський кордон.
Чого насправді хочуть фермери?
У найпростіших термінах із різними формами організації – грошей та уваги. Блокади шляхів та кордону, а також видовищні акції, як показала практика, приносять їм і те, і інше. Паралельно під час обговорення європейського бюджету на наступні роки постало питання аграрних субсидій, які становлять найбільшу частину видатків спільного бюджету ЄС. Але якщо раніше вони становили близько 60% видатків, то нині – вже близько 30%, і ця частка продовжує знижуватися, бо інші видатки – на мігрантів, на екологію, на безпеку – зростають.
При цьому Польща є як одним із найбільших аграрних виробників на європейському ринку, так і одним із найбільших отримувачів дотацій, – відтоді, як Польща стала членом Євросоюзу. Лише на сільське господарство вона отримала близько 74 млрд євро.
Перемовини про членство в ЄС для Польщі були найскладнішими саме в аграрній галузі. Вони супроводжувалися видовищними протестами фермерів – подекуди доходило аж до спалювання європейського прапора.
“Коли Польща вступила до Євросоюзу, нам довелося виконати умови. І ці умови нам були нав’язані дуже жорстко. Ми також повинні поставити умови для України. Якщо ми не створимо ці інструменти сьогодні, Польща, напевно, не погодиться на вступ України до ЄС”, — попереджав польський міністр сільського господарства Роберт Телус у попередньому уряді.
“Ми не хочемо українцям зла, але виходимо на вулиці, тому що ситуація, в якій ми опинилися, дуже погана. Ми маємо все менше часу, а проблема стає все більшою”, – такі заяви польських фермерів лунають вже рік.
Початок блокади кордону України
Коли на початку 2023 року протести фермерів лише починалися, увага зосереджувалася на падінні цін на сільгосппродукцію, зокрема, і зерно.
Винним оголосили дешеве українське збіжжя, яке, буцімто, заполонило ринок. Але ґрунтовних доказів цього так і не надали Єврокомісії, яку учасники протестів звинувачують у необдуманому відкритті європейського ринку для української аграрної продукції. Та й ціни на збіжжя впали у всьому світі, а не лише в Польщі.
Проте перші протести фермерів змусили Брюссель навесні минулого року сприйняти власне рішення про заборону на імпорт українського зерна до Польщі та інших прикордонних держав-членів ЄС. Легітимізована Єврокомісією заборона була тимчасовою. Проте у Польщі вона триває і донині, попри зауваження з Брюсселя. В нинішньому уряді також попереджають: проблеми із зерном та вантажоперевезеннями будуть, як заявив очільник польського МЗС Радослав Сікорський, “найскладнішими” у переговорах України про членство в ЄС.
Поки суперечки і вибори у Польщі тривали, до проблем фермерів додалася і європейська “Зелена угода”. Її втілення, на думку фермерів – і не лише польських, – ще більше здорожчить виробництво при тому, що доходи від продажу сільгосппродукції не зростають. Тобто, при більших видатках фермери отримуватимуть дедалі менше доходів. Саме це призвело до масштабних протестів фермерів від початку цього року по всій Європі. Їхні трактори блокують дороги і присутні на ефектних фото скрізь – від Тріумфальної арки в Парижі до римського Колізею та Бранденбурзьких воріт в Берліні.
Це аргумент тих, хто вважає, що на зерні і на Польщі історія з протестами не вичерпається. Далі можуть піти цукор, курятина або яйця, залежно від того, аграрні інтереси якої країни зачіпатиме український експорт.
Підтвердженням цьому є також плани Єврокомісії запровадити з червня механізм “екстреного гальмування” і повернути мита на українську продукцію, якщо її імпорт перевищить середні показники 2022-2023 року.
Але це жодним чином не нівелює фактор Польщі – великої аграрної країни ЄС, яка буде і надалі матиме спільний кордон з Україною, який до того ж під час війни став “дорогою життя” для руху людей і товарів в обох напрямках.
Якщо ж на кордоні з Польщею закриються ще й залізничні шляхи сполучення, то, крім аграрної продукції, дороги в обхід доведеться шукати також і промисловим та видобувним підприємствам для експорту залізної та марганцевої руди, будівельних матеріалів.
А тоді навантаження на інші пункти пропуску на суходолі та у морському коридорі значно зросте.
Ціна питання для України: Вплив торгових преференцій на європейський ринок
У зв’язку зі складною політичною ситуацією та війною на своїй території, Україні важливо знайти шляхи для експорту продукції на європейські ринки. Це потрібно задля заробітку валюти, необхідної для фінансової стійкості країни. До цього конфлікту Україна головним чином постачала свою аграрну продукцію до ринків Африки та Азії. Проте з перекриттям традиційного шляху експорту через Чорне море, Брюссель прийняв рішення зняти обмеження на торгівлю з Україною. Це фактично надало країні статус члена ЄС.
Ця дія мала на меті підтримати українську економіку та запобігти гострій харчовій кризі в країнах Африки та Азії. На сьогоднішній день близько 60% української сільськогосподарської продукції направляється до ЄС. Це свідчить про значний зріст обсягів експорту.
Фінансово, понад половина експортного виторгу агропродукції України, що складає 22 мільярди доларів, припадає на Європу. За оцінками урядовців ЄС, надані Україні торгові преференції оцінюються у 125 мільярдів євро. Це виявляється у 2,5 рази більше, ніж недавній пакет фінансової допомоги від ЄС. Зауважимо, що попри значні обсяги експорту, негативного впливу на ринок ЄС імпорту з України досі не підтверджено.
Навіть із відновленим дозволом на експорт українських продуктів до ЄС, Польща залишається відділеним сегментом, де діють обмеження на ввезення зерна та інших сільгосппродуктів. Нова влада Польщі планує розширити ці обмеження на інші продукти. Попри це, дані стосовно втрат бюджету через блокаду свідчать про серйозні економічні втрати, які можуть становити мільярди гривень щомісяця.
Шляхи дії України під час протесту на кордоні з Польщею
Під час загострення ситуації на кордоні з Польщею українські соцмережі заповнилися закликами перекрити кордон із свого боку. Деякі українські перевізники вже заблокували три прикордонні пункти на в’їзді з Польщі.
Можливість дзеркальної блокади розглядають і в українському уряді. Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, підтвердив готовність до реакції, але уточнив, що це вимагає обережності.
Заходи заборони можуть мати великі наслідки для обидвох країн. Польща попередила про можливі втрати робочих місць у зв’язку зі зупинкою експорту товарів в Україну, але водночас українські експерти зауважують, що ці втрати може легко компенсувати перенаправлення експорту.
Проте для України такі втрати можуть бути більш серйозними, оскільки можуть поставити під загрозу її зобов’язання перед СОТ та прагнення до членства у ЄС. Уряд Єврокомісії закликає до забезпечення порядку на кордоні, але при цьому визнає право на протест.
Україна шукає альтернативні шляхи експорту, але цей процес може виявитися складним і тривожним через накопичення упереджень на європейському ринку. Українські експерти попереджають про необхідність готуватися до складних переговорів із ЄС, оскільки переговори можуть бути довгими та непростими.
