Будапештський меморандум: Чому він не зміг уберегти Україну від війни (Фото: google)
Будапештський меморандум: Чому він не зміг уберегти Україну від війни (Фото: google)

30 років тому, 5 грудня 1994 року, Україна підписала Будапештський меморандум, відмовившись від ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки. Попри зобов’язання США, Великої Британії та Росії поважати її територіальну цілісність, уже в 2014 році Росія порушила ці умови, анексувавши Крим та розпочавши агресію на Донбасі. А в 2022 році Росія почала повномасштабну війну проти України. Чому меморандум виявився неспроможним захистити Україну, і чи можливо повернути їй ядерний статус?

Читайте також: Ядерні реактори для України: Болгарія продовжує переговори про продаж реакторів російського виробництва

Як Україну змусили відмовитися від ядерної зброї

Після розпаду СРСР Україна отримала один із найбільших ядерних арсеналів світу — третій за потужністю після США та Росії. Це викликало тривогу у міжнародної спільноти. Захід, очолюваний США, прагнув запобігти ядерному протистоянню, а Росія намагалася зберегти вплив над Україною.

На молоду українську державу чинили тиск з вимогою передати боєголовки Росії. За словами першого президента України Леоніда Кравчука, США погрожували санкціями та міжнародною ізоляцією. У 1994 році в Москві підписали спільну заяву про виведення ядерної зброї з України.

Ілюзія безпеки: чому Будапештський меморандум не зміг захистити Україну від війни
Білл Клінтон, Борис Єльцин і Леонід Кравчук після спільної заяви в Москві, 1994 рік (фото clintonlibrary.gov)

5 грудня того ж року президент України Леонід Кучма в Будапешті підписав меморандум про гарантії безпеки, за яким Україна зобов’язалася приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. США, Великобританія та Росія обіцяли:

  • поважати кордони України;
  • утримуватися від застосування сили або економічного тиску;
  • гарантувати незалежність та суверенітет.

Однак документ не передбачав чітких механізмів виконання.

Чому Будапештський меморандум не спрацював

У 1990-х роках вважалося, що війна проти України малоймовірна. Росія неодноразово запевняла, що визнає кордони сусідньої держави. Проте після початку демократичних реформ і євроінтеграційних прагнень України ситуація змінилася.

У 2014 році Росія окупувала Крим і розпочала війну на Донбасі. Країни-гаранти меморандуму — США і Великобританія — обмежилися санкціями проти Росії, не забезпечивши військової підтримки.

Білл Клінтон (Фото: google)

Колишній президент США Білл Клінтон публічно визнав, що тиснув на Україну, щоб вона відмовилася від ядерного арсеналу. На його думку, Росія не наважилася б на агресію, якби Україна зберегла ядерну зброю.

Відмова від ядерного статусу: що Україна втратила?

Україна позбулася понад 170 міжконтинентальних ракет, 1500 стратегічних боєголовок та великої кількості тактичної зброї. Колишній міністр Юрій Костенко наголошував, що американська сторона пропонувала зберегти збагачений уран у формі палива для АЕС, що забезпечило б енергетичну незалежність. Проте цей варіант був відкинутий.

У результаті Україна не лише втратила стратегічний арсенал, але й не отримала належної підтримки в обмін на роззброєння.

Чи можливо відновити ядерний статус України?

Після порушення Будапештського меморандуму питання про відновлення ядерного статусу стало актуальним. Президент Володимир Зеленський у 2022 році підкреслив, що Україна, яка втратила безпеку та частину територій, має право переглянути свої зобов’язання.

Однак відновлення ядерного статусу потребує величезних ресурсів, наукових розробок і політичної підтримки. Натомість вступ до НАТО розглядається як реалістичніший варіант гарантування безпеки України.

Висновок

Будапештський меморандум став прикладом того, як відсутність реальних гарантій може призвести до глобальних наслідків. Україна зробила значний внесок у міжнародну безпеку, відмовившись від ядерної зброї, але залишилася беззахисною перед агресором. Сьогодні питання зміцнення обороноздатності країни є ключовим для її суверенітету та майбутнього.

Чи стане цей урок переломним для світової дипломатії — покаже час.

Олена Василенко

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей на проекті "Топові Новини"