Французький уряд зробив крок, про який в Європі давно говорили, але рідко вирішувалися: 10 квітня 2026 року країна офіційно оголосила про перехід державних комп’ютерів із Windows на Linux. Рішення ухвалене в розпал зростання напруги між Вашингтоном і його традиційними союзниками. За словами французького міністра Давіда Ам’єля, мета — «повернути контроль над нашою цифровою долею» і позбутися залежності від американських технологічних компаній.
Від слів до конкретних дій: що вирішив уряд
Міжвідомча дирекція цифрових питань DINUM офіційно підтвердила перехід із Windows на робочі станції під управлінням Linux. Саме з комп’ютерів DINUM і розпочнеться міграція — ця структура є цифровим хребтом французької держави.
Кожне міністерство та всі публічні оператори зобов’язані до осені 2026 року подати власний план скорочення залежності від позаєвропейського програмного забезпечення. Такий план має охоплювати робочі станції, засоби для спільної роботи, антивіруси, штучний інтелект, бази даних, засоби віртуалізації й мережеве обладнання.
Конкретний дистрибутив Linux і точна дата завершення переходу поки що не названі. Microsoft на запит журналістів TechCrunch відповіді не надала.
Не лише Linux: ширший контекст цифрової незалежності
Перехід на Linux — лише одна із трьох «конкретних початкових кроків», оголошених французькою владою. Рішення є частиною масштабнішої стратегії цифрового суверенітету, яка вже втілюється в кількох напрямках одночасно:
- Раніше французький уряд відмовився від Microsoft Teams на користь вітчизняного сервісу Visio, побудованого на базі відкритої платформи наскрізного шифрування Jitsi.
- У січні Франція оголосила, що всі 2,5 мільйона державних службовців до 2027 року припинять користуватися відеоконференц-інструментами американських провайдерів — Zoom, Microsoft Teams, Webex і GoTo Meeting.
- 80 000 співробітників Національного фонду медичного страхування вже перейшли на відкриті альтернативи: сервіси Tchap, Visio і FranceTransfert замінили комерційні платформи.
- До кінця 2026 року заплановано міграцію платформи медичних даних на нове надійне рішення.
Перехід на Linux прямо пов’язаний із кризою довіри до американських технологій після посилення тиску з боку адміністрації Трампа на іноземних партнерів. Міністр Давід Ам’єль заявив: «Держава більше не може просто визнавати свою залежність — вона мусить її подолати. Ми не можемо миритися з тим, що наші дані, наша інфраструктура та наші стратегічні рішення залежать від рішень, над правилами, ціноутворенням і ризиками яких ми не маємо контролю».
Якщо вас цікавить, у якому стані перебуває сама операційна система Windows зараз, читайте про те, як Microsoft нещодавно оголосила про відсутність будь-яких відомих помилок у Windows 11.
Франція — не перша, але може стати найважливішою
Ідея держперевведення на Linux не нова. Французька Жандармерія перейшла на Linux-системи ще кілька років тому, досягнувши економії коштів і скорочення залежності від іноземних постачальників. Але тоді йшлося про 100 000 машин у парамілітарній структурі. Масштабування на весь державний апарат — це зовсім інший рівень.
Певну тенденцію видно й у сусідніх країнах: збройні сили Австрії перейшли з Microsoft Office на LibreOffice, Данія взяла на себе аналогічне зобов’язання, а федеральна земля Шлезвіг-Гольштейн у Німеччині перевела 44 000 поштових скриньок співробітників на відкриті альтернативи.
Якщо Франція успішно виконає перехід, відкриється вікно у 18–24 місяці, протягом якого інші уряди отримають прецедент для власних аналогічних рішень. Microsoft ризикує не лише втратити французькі державні контракти на сотні мільйонів євро, а й зіштовхнутися з «ефектом доміно» в Євросоюзі.
Виклик, а не тріумф: що може піти не так
Міністр-делегат із питань штучного інтелекту і цифрових справ Анн Ле Енанфф підкреслила: «Цифровий суверенітет — не опція, це стратегічна необхідність». Проте практичні труднощі очевидні: перенавчання мільйонів держслужбовців, сумісність із успадкованими системами, вибір дистрибутива та забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури. Один гучний збій — і весь імпульс цифрової незалежності може загальмувати.
Поки що рішення Франції — найсміливіша заява про технологічну незалежність від американських платформ у Західній Європі. Чи стане воно успішним прецедентом — покажуть найближчі роки.
