Сумна новина сколихнула українську музичну спільноту — помер Андрій «Дизель» Яценко, засновник і незмінний фронтмен культового гурту Green Grey. Йому було лише 55 років. Повідомлення про смерть з’явилося 19 жовтня 2025 року — спершу його оприлюднив музикант і продюсер Олександр Стьоганов, а згодом факт підтвердили й на офіційній сторінці гурту.
На сторінках Green Grey та самого Яценка з’явилися символічні чорні стрічки та фотографія зі свічкою — без жодних коментарів. Причину смерті наразі не розголошують. Але український музичний простір завмер у скорботі — адже пішов один із найвпливовіших рокерів незалежної України, людина, яка створила власний музичний всесвіт.
Людина, що змінила звучання української сцени
Green Grey — це не просто гурт. Це символ епохи, коли український рок лише формувався, шукав свій голос і звучання. І саме Андрій Яценко, відомий під сценічним псевдонімом Дизель, став тим, хто допоміг цьому голосу прозвучати гучно.
Гурт заснований у 1993 році в Києві. Його початковий склад включав самого Дизеля та гітариста Дізеля (так, у колективі було два “Дизелі” — Яценко й другий засновник Дмитро Твердовський). Але саме Андрій став обличчям і душею Green Grey — з його хриплуватим вокалом, енергетикою та щирими текстами.
Їхня музика поєднувала альтернативний рок, грандж і електроніку, що для 90-х було справжнім проривом. Green Grey стали першим українським гуртом, який потрапив на ротацію MTV, що на той час здавалося чимось неймовірним.
Від «Мазафаки» до «Под дождём»: шлях у понад три десятиліття
Гурт Green Grey став відомим завдяки пісням, які миттєво ставали хітами.
Їх слухали у маршрутках, на дискотеках і в студентських гуртожитках. Вони стали голосом покоління, яке дорослішало у 90-х.
Гурт Green Grey пісні (найпопулярніші та найвідоміщі):
- «Мазафака» — справжній гімн київської андеграундної сцени;
- «Под дождём» — новий трек, який команда встигла анонсувати буквально за кілька днів до смерті Яценка;
- «Стерео», «Его не вернуть», «Слёзы», «Отвали» — пісні, що формували настрій цілої епохи;
- «Бейба» і «Солнце» — ліричні треки, де відчутно м’який, глибокий бік фронтмена.
Кожен виступ Green Grey — це була енергія вибуху, поєднання важких рифів і електроніки, драйву й філософії.
«Дизель» — енергія, яку не можна вимкнути
Андрій «Дизель» Яценко був не лише музикантом — він був явищем. Люди, які знали його особисто, називали його «живою батарейкою», «людиною-полум’ям».
Його сценічний образ — це суміш бунтарства, самоіронії й філософського болю. Він міг вийти на сцену в камуфляжі, з ірокезом, зі старою гітарою, і створити шоу, яке не залишало байдужим нікого.
А поза сценою — це був спокійний, розумний і глибокий чоловік, який ніколи не гнався за славою, але вмів жити чесно у світі, де все більше людей забувають, що таке щирість.
Незавершені концерти і нова музика, яку ми вже не почуємо
На жаль, смерть Дизеля застала гурт у момент активного творчого підйому. У жовтні Green Grey планували повернутись із серією живих концертів у Києві, Львові та Харкові, а також презентувати нову пісню «Під дощем».
Тепер ці плани залишилися під питанням. У соцмережах шанувальники пишуть, що сподіваються на прощальний концерт пам’яті, адже музика гурту — це частина культурного ДНК українського року.
Green Grey: 30 років на сцені і сотні тисяч прихильників
За свою кар’єру гурт Green Grey:
- випустив п’ять студійних альбомів, серед яких «Эмигрант», «Метаморфозы», «5400 секунд», «Триггер»;
- зняв десятки кліпів, багато з яких стали іконами стилю 90-х;
- виступав на найвідоміших фестивалях — Таврійські Ігри, Червона Рута, Рок-Січ;
- отримував численні премії, у тому числі «Золоту Жар-птицю».
Green Grey були одними з перших, хто відкрито експериментував зі стилями — від альтернативного року до електронного звучання, коли це ще не було трендом.
Вплив Green Grey на українську музику
У час, коли українська сцена лише починала формуватися, Green Grey показали, що український рок може бути сучасним і світовим.
Їхні пісні звучали з MTV Europe, а кліпи ставали темами обговорень навіть за межами країни. Вони стали містком між пострадянською епохою і новою Україною, де молодь уже не боялася бути вільною, сміливою, гучною.
Багато нинішніх артистів — від O.Torvald до Бумбокс — неодноразово визнавали, що саме Green Grey стали для них першими «вчителями» в українській альтернативі.
Прощання з Дизелем: біль і вдячність
Після новини про смерть Андрія Яценка музиканти, журналісти й фанати публікують сотні постів зі словами вдячності.
«Дизель був енергією, яку неможливо вимкнути», — написав один із колег по сцені.
«Без Green Grey не було б того року, який ми маємо сьогодні», — додають фанати.
Його смерть — це велика втрата, але водночас нагадування про те, що справжня музика живе довше за своїх творців.
Спадщина, яка залишиться
Музика Green Grey — це не просто пісні. Це емоції, юність, свобода і пошук себе. І навіть якщо Дизеля більше немає, його голос назавжди залишиться у тих самих треках, які ми ставимо у навушниках у дощовий день — «Під дощем», «Стерео», «Мазафака».
Він був тим, хто не просто співав — він жив своєю музикою. І, здається, саме в цьому була його місія — залишити після себе щось справжнє.
Читайте також: Сірша Ронан зіграє Лінду МакКартні у біографічному фільмі про The Beatles
Пам’ять, що звучить вічно
Помер Андрій «Дизель» Яценко — але Green Grey продовжують звучати. Їхні пісні — це частина української історії, яку ми слухатимемо ще багато років.
Можливо, ми більше не побачимо його на сцені, але кожен акорд, кожна нота — це частинка його душі.
І, як співав сам Дизель, «під дощем ми всі однакові» — тільки музика здатна залишитися назавжди.
