Війна в Секторі Газа, яка здавалася нескінченною, отримала шанс на завершення. За інформацією РБК-Україна, 29 вересня 2025 року президент США Дональд Трамп оприлюднив 20-пунктний мирний план, який Ізраїль та ХАМАС погодилися виконувати. 10 жовтня Ізраїль ратифікував першу фазу угоди, а ХАМАС підтвердив готовність до її реалізації. Чому цього разу шанси на мир вищі, ніж у попередніх спробах? Які кроки вже зроблено, і що чекає на Газу в майбутньому? Розбираємося в деталях.
Деталі 20-пунктного плану Дональда Трампа
План Трампа поєднує короткострокові та довгострокові заходи, спрямовані на припинення бойових дій і відновлення нормального життя в Секторі Газа. Перша фаза угоди, яка набула чинності 10 жовтня, передбачає конкретні кроки:
- Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) відводить війська на так звану “жовту лінію”, зберігаючи контроль над більшою частиною Гази.
- ХАМАС протягом 72 годин має звільнити 20 живих ізраїльських заручників без публічних церемоній.
- Тіла загиблих заручників передаватимуть поетапно.
- Ізраїль випустить 2000 палестинських ув’язнених, за винятком осіб, причетних до теракту 7 жовтня 2023 року, та чотирьох ключових фігур, зокрема Маруана Баргуті.
- Щодня до Гази доставлятимуть 600 вантажівок гуманітарної допомоги.
- Ізраїль разом із Єгиптом створить механізм для повернення палестинських біженців.
Попередні спроби перемир’я зазнавали невдачі через небажання ХАМАСу відпускати заручників і жорстку позицію Ізраїлю. Цього разу тиск із обох боків і посередництво США змінили ситуацію.
Тиск на ХАМАС та Ізраїль: чому угода стала можливою
ХАМАС опинився в скрутному становищі. Ізраїльська операція знищила більшість його командирів і військової інфраструктури. Заручники, які раніше були “живим щитом”, стали тягарем, а підтримка від колишніх спонсорів зменшилася. “ХАМАС розглядає заручників не як актив, а як тягар”, – зазначив високопосадовець США в інтерв’ю The Times of Israel. Міжнародний тиск, зокрема від арабських країн, також змусив угруповання погодитися на план Трампа.
Ізраїль також відчуває тиск. У вересні низка європейських країн визнала Палестину незалежною державою, що стало дипломатичним сигналом. Однак ключову роль відіграли США. Дональд Трамп, прагнучи завершити конфлікт (і, можливо, отримати Нобелівську премію миру), активно просував угоду. Під час ратифікації в Ізраїлі були присутні спецпосланець США Стівен Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер, що підкреслило серйозність намірів Вашингтона.
Що буде в Газі далі: підтримка, ризики та відновлення
Угоду підтримали країни Перської затоки, які можуть профінансувати відновлення Гази, та Єгипет, який межує з анклавом і допомагатиме з біженцями. Для ХАМАС це найкращий сценарій: альтернатива – повне знищення угруповання. Ізраїль отримує заручників і можливість послабити ХАМАС без подальших бойових дій. Однак для прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху угода може мати політичні наслідки: суспільство вимагає виборів, а розслідування причин теракту 7 жовтня 2023 року може послабити його позицію.
Детальніше про набуття чинності перемир’я читайте в нашій статті. Наразі ЦАХАЛ переміщує війська до нових позицій, а в Газі почали повертатися біженці. Проте виклики залишаються: демілітаризація ХАМАСу, контроль інших збройних груп, політичний устрій Гази та відновлення економіки. Без вирішення цих питань ідеї ХАМАСу можуть відродитися під новою вивіскою. Віткофф і Кушнер залишаться в Ізраїлі, щоб контролювати виконання угоди, а можливий візит Трампа підкреслить її важливість.
Висновок
Перемир’я в Газі 10 жовтня – це не остаточний мир, а крихка пауза, яка дає надію. Успіх залежить від виконання зобов’язань: обміну заручниками, відведення військ і швидкої гуманітарної допомоги. Якщо сторони дотримуватимуться угоди, це може стати поворотною точкою в історії конфлікту. Проте без чіткого плану відновлення Гази та усунення соціальних причин радикалізму мир залишатиметься під загрозою. Для жителів Гази це шанс повернутися до домівок, але для політиків – виклик перетворити слова на дії.
