Туристичний проект Дональда Трампа в Індонезії зупиняється через екологічні скандали (фото: google)
Грандіозний туристичний проект, пов’язаний із Дональдом Трампом в Індонезії, опинився під загрозою зупинки через серйозні проблеми із водними ресурсами та екологічні ризики. Індонезійський партнер Trump Organization, бізнесмен та політик Харі Таноесоедібджо, зіштовхнувся з обмеженнями, пов’язаними з впливом забудови на навколишнє середовище, що змушує переглянути подальшу реалізацію планів.
Читайте також: Віза цифрового кочівника Кенії: Які вимоги до її оформлення та чому варто відвідати Кенію
Масштабний туристичний проект Дональда Трампа в Індонезії у центрі скандалу
Комплекс, який займає 130 квадратних кілометрів, мав стати однією з найпрестижніших туристичних зон в Індонезії. Ідея його створення з’явилася ще у 2014 році, коли Таноесоедібджо шукав міжнародного партнера для керування розкішними «шестизірковими» курортами. Серед них були плани побудувати курорт на острові Балі та ще один туристичний комплекс поблизу Джакарти.
В рамках партнерства Trump Organization отримала права на управління готелями, полями для гольфу та заміськими клубами, загальна вартість будівництва яких оцінюється в 700 мільйонів доларів (близько 678 мільйонів євро).
Проєкт став частиною ще більш масштабного плану розширення туристичної інфраструктури. Зокрема, його центральним елементом мала стати «Лідо Сіті», розвиток якої міг тривати понад 10 років і потребував інвестицій у розмірі 3 мільярди доларів (приблизно 2,9 мільярда євро). При цьому об’єкти Trump Organization оцінювалися в 300 мільйонів доларів (290 мільйонів євро).
Проблеми з екологією та рішення уряду
Попри економічну вигоду, проєкт зіткнувся з жорсткою критикою з боку екологів. Уряд Індонезії, надаючи проєкту статус спеціальної економічної зони у 2023 році, розраховував на залучення інвестицій та розвиток туристичної інфраструктури. Проте Міністерство навколишнього середовища виявило серйозні екологічні порушення, пов’язані з неправильним управлінням водними ресурсами.
Зокрема, дощова вода, що стікає з будівельних майданчиків, викликала осідання в озері Лідо, що призвело до його мілішання та зменшення площі вдвічі – до 120 000 квадратних метрів.
«Невідповідність між екологічними планами та фактичним будівництвом ставить під загрозу природні ресурси», – заявив Ардьянто Нугрохо, директор з екологічних моніторингів та правоохоронних органів.
Наразі уряд очікує на результати лабораторних тестів для визначення подальших дій. Якщо ситуація не покращиться, забудовник може зіткнутися із суворими санкціями та обмеженнями.
Загроза для біорізноманіття національного парку
Район забудови знаходиться неподалік національного парку Гунунг Геде Пангранго, який є одним із останніх незайманих тропічних лісів острова Ява. Лише 2% первісних лісів острова залишилися недоторканими, і цей регіон є домівкою для:
- Яванського повільного лоріса – єдиного у світі отруйного примата
- Яванської листової мавпи
- Яванського леопарда, популяція якого не перевищує 250 особин
- Яванського орла-яструба
- Яванського сріблястого гібона, якого у природі залишилося менше 4000 особин
Парк є важливим центром реабілітації для гібонів, яких рятують від нелегального вилову та контрабанди. Якщо забудова продовжиться, існує загроза зникнення цих рідкісних видів.
Захист бізнесу чи екології?
Президент PT MNC Land Буді Рустанто заперечує, що саме їхній проєкт спричинив осідання в озері. Він зазначив, що проблема пов’язана також із іншими забудовами у цьому регіоні, зокрема урядовими установами та житловими комплексами.
«Ми докладаємо зусиль для вирішення проблеми обміління озера з 2013 року. Лише 50% озера Лідо знаходиться в зоні нашого проєкту», – заявив він.
За його словами, компанія дотримувалася вимог екологічного аналізу впливу на довкілля (AMDAL) і планує провести днопоглиблювальні роботи, щоб зменшити наслідки забудови.
Що далі?
Попри офіційні заяви забудовників, екологи наполягають на тому, що уряд має жорсткіше контролювати цей проєкт. Виконавчий директор Konservasi Indonesia Мейдзані Ірмадхіані підкреслив, що район Лідо є важливою частиною вододілу річки Чимандірі.
«Ця територія виконує ключову функцію у збереженні водних ресурсів для Джакарти та Західної Яви. Бізнес має враховувати екологічні принципи не лише на етапі будівництва, а й у довгостроковій перспективі», – зазначив він.
Чи продовжиться реалізація туристичного проєкту Трампа в Індонезії, залежить від подальших рішень уряду та дотримання екологічних норм. Якщо забудовники не усунуть порушення, вони можуть втратити право на реалізацію проєкту, а Індонезія ризикує втратити унікальну природну зону.
Висновок
Туристичні проекти, навіть найамбітніші, мають враховувати не лише економічні вигоди, а й екологічні наслідки. Проблема управління водними ресурсами в Індонезії показує, що недбале ставлення до природи може призвести до зупинки багатомільярдних інвестицій. Чи зможе бізнес знайти компроміс із природоохоронцями – питання, відповідь на яке визначить майбутнє цього проекту.
