Чи є загроза транзиту газу? Чи збереже ЄС маршрут через Україну та роль Азербайджану в ньому (Фото: google)
Останніми місяцями Росія зміцнила свої позиції другого за величиною постачальника газу до Європи. Однак закінчення терміну дії чинного контракту цього року загрожує майбутньому транзиту через Україну.
Чому країнам Євросоюзу досі потрібен російський газ, чи можна його замінити азербайджанським, та які ще варіанти на столі розглянемо нижче в матеріалі.
Читайте також: Чому допомога Україні від Заходу на $50 млрд є проблематичною: політолог пояснює
Як Росія повернулася до статусу найбільшого постачальника газу до ЄС
Вперше за майже два роки країни Європейського Союзу за один квартал імпортували більше природного газу з Росії, ніж зі Сполучених Штатів. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt з посиланням на дані брюссельської консалтингової фірми Bruegel.
Зокрема, з квітня по червень ЄС отримав приблизно 12,7 млрд кубометрів газу з Росії, перевищивши 12,3 млрд кубометрів, імпортованих із США.
Це знаменує собою значний зсув порівняно з першим кварталом 2024 року, коли російський імпорт показав незначне зниження. У цей період американські поставки скоротилися більш суттєво.
До того, як Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року, Москва займала перше місце серед постачальників. Повномасштабна війна змусила багато європейських країн скоротити імпорт з Росії. З того часу постачання зрідженого природного газу зі США зросли, перевищивши за обсягом Росію за шість місяців, становлячи близько 20% поставок газу ЄС до 2023 року.
Однак до травня 2024 року Росія відновила свої позиції. На травневі показники вплинули разові фактори, такі як зупинка великого об’єкта з експорту СПГ (зрідженого природного газу) США та збільшення російського експорту через Туреччину перед плановим технічним обслуговуванням «Турецького потоку».
Незважаючи на зміни між Росією та США, Норвегія залишається найбільшим постачальником газу до Європейського Союзу. У другому кварталі 2024 року Норвегія експортувала 23,9 млрд кубометрів.
Відродження Росії як важливого постачальника відродило дискусії про енергетичну залежність ЄС та геополітичну стратегію. Норберт Рьоттген, німецький політик із Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та голова комітету у закордонних справах німецького Бундестагу, закликав до повної заборони імпорту російського газу.
Він прокоментував Die Welt, що європейці підтримують Україну мільярдами, водночас спрямовуючи мільярди у військову скарбницю Володимира Путіна, описавши це як не відповідальне, не раціональне та не заслуговує на довіру.
Речник з енергетичної політики пробізнесової Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП) у Бундестазі Міхаель Крузе запропонував запровадити фіксовану плату за кожен кубометр російського газу для фінансування фінансової та військової допомоги Україні.
“Це дозволило б Путіну самому заплатити за опір його варварським атакам”, – додав він.
Чому ЄС досі потрібен російський газ
Західні країни, як і раніше, потребують російського газу, який проходить транзитом через Україну. Особливо залежать від нього Австрія, Угорщина та Словаччина, пише The Economist.
Ситуація в Курській області стала несподіванкою для європейських енергетичних ринків. Новини про те, що українські війська взяли під контроль місто Суджа, де розташований останній великий термінал експорту російського газу через Україну, було достатньо, щоб підняти базову ціну на газ до рекордного рівня у 2024 році.
Як пише The Economist, Україна та Росія досягли домовленості, тому транспортування через Суджу триває. Однак залишається незрозумілим, чи збережеться це і в наступному році. Київ і Москва разом з ЄС у 2019 році підписали транзитну угоду, термін дії якої спливає наприкінці 2024 року.
ЄС, який прагне повністю відмовитися від російського газу до 2027 року, не бажає продовжувати угоду. Україна через війну не зацікавлена у прямих контрактах з агресором. “Ми не хочемо продовжувати газовий контракт. Ми не хочемо, щоб вони тут заробляли гроші”, – сказав президент Володимир Зеленський.
Однак офіційні особи в Брюсселі стурбовані, оскільки деякі країни залишаються значною залежністю від російського газу. У зоні найбільшого ризику знаходяться Угорщина, Словаччина та Австрія.
Минулого року російські поставки становили близько 47% для Угорщини, 89% для Словаччини та 97% для Австрії в січні. Частина цього газу, зокрема з Угорщини, надходить через «Турецький потік» (трубопровід на Балкани) і продовжить свою діяльність у 2025 році.
Проте значна частина російського газу проходить транзитом через Україну.
“Вони дійсно не в найкращому становищі”, – цитує The Economist європейського дипломата.
Ця трійця залишається залежною від російського газу через своє географічне розташування. У той час як Німеччина та Італія отримують скраплений газ на морських терміналах, Угорщина, Словаччина та Австрія, не маючи доступу до моря, покладаються на трубопроводи. Для Австрії, де сходяться кілька трубопроводів, вузькі місця менш критичні. Однак поставки із заходу на схід до Будапешта та Братислави потребуватимуть дорогих витрат.
Місцеві газові компанії пов’язані довгостроковими контрактами з Росією. Контракт Словаччини з російським “Газпромом” закінчується у 2028 році, Угорщина підписала 15-річну угоду у 2021 році, а найбільша газова компанія Австрії OMV пов’язана з контрактом, який продовжується до 2040 року. Дострокове розірвання може коштувати Австрії до 1 млрд євро.
Інше питання – політика. Прокремлівський уряд Угорщини запропонував збільшити закупівлі газу минулого року. За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, поставки через Україну мають продовжитися у 2025 році (заяву, яку Україна заперечує). Європейські чиновники розчаровані.
“Якби вони зробили більше, щоб відмовитися від російського газу два роки тому, ми б навіть не вели цієї розмови”, – сказав дипломат.
За даними The Economist, Україна вивчає можливість транзиту з Азербайджану для підтримки поставок через свою газотранспортну систему. Однак доцільність цієї схеми залишається нез’ясованою. Незважаючи на дві зими після вторгнення, російський газ продовжує впливати на Європу.
Чи замінить Азербайджан Росію? Що планується для ГТС України у 2025 році
Наразі Азербайджан веде переговори про розширення експорту газу щонайменше до трьох європейських країн. Про це заявив президент Ільхам Алієв на економічній конференції в італійському Амбросетті, не назвавши конкретних країн.
За даними Bloomberg, Баку вже постачає газ до восьми європейських країн і має на меті подвоїти експорт до 2027 року. Алієв також підтвердив, що Київ і Москва зверталися за допомогою з транзитом через Україну до закінчення терміну дії контракту 31 грудня.
Залишається невідомим, чи буде знайдено обхідний шлях. Влітку минулого року президент Зеленський підтвердив Bloomberg, що Україна веде переговори про постачання газу з Азербайджану. Угода про заміщення російського газу азербайджанськими поставками – одна з обговорюваних пропозицій.
Така заміна дозволила б Україні продовжувати отримувати транзитні платежі, поки Європа зберігає постачання газу. За даними Міністерства енергетики Азербайджану, минулого року країна експортувала 24 млрд кубометрів газу, половина з яких пішла до Європи. Очікується, що цього року експорт сягне 13 млрд кубометрів, а найбільшим покупцем стане Італія. Серед інших країн – Греція, Болгарія, Румунія, Угорщина, Сербія, Словенія та Хорватія.
«Ми просто хочемо підтримати ці країни, а також Україну, тому що якщо транзит зупиниться, газорозподільна система України буде абсолютно паралізована. У нас є певний оптимізм, я думаю, що є ґрунт для прориву”, – сказав Алієв.
Водночас Європа побоюється, що поставки 2025 року все ще можуть включати російські потоки. Міністр енергетики Чехії Йозеф Сікела відзначив ризик того, що азербайджанський газ може бути помилково ідентифікований як неросійський, а також потенційно замінений російським газом на шляху до України.
“У разі припинення транзиту газу з Росії через Україну, заміну поставкам потрібно шукати насамперед у альтернативних постачальників. Нам потрібно уникнути ситуації, коли ми купуємо газ, який формально не є російським, але який може бути обміняний на російський газ на шляху, підриваючи наші зусилля щодо зменшення залежності від російських поставок”, – написав він нинішньому комісару ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон.
За його словами, найбільш вірогідною альтернативою може стати транспортування СПГ із Західної Європи на схід. Сікела запевнив, що чеські трубопроводи мають достатню пропускну спроможність для заміщення поставок російського газу (українським маршрутом) у 40 млн кубометрів на добу.
“Росія неодноразово демонструвала, що вона є ненадійним торговельним партнером, який готовий використовувати постачання енергоносіїв як зброю для зриву та дестабілізації нашого енергетичного ринку та всієї економіки. Ми досягли значного прогресу у скороченні імпорту російських енергоносіїв до ЄС, тим не менш, ми повинні активізувати наші зусилля”, – додав він.
По суті, його пропозиція передбачає поставки в обхід України. Наскільки популярна ця ідея в Європі, стане зрозуміло найближчими тижнями. Сікела висунута на посаду наступного комісара ЄС з питань енергетики, підтвердження очікується восени цього року.
