У 2025 році на лінії фронту дедалі активніше використовуються не лише безпілотники, а й інженерні засоби боротьби з ними. Серед найсвіжіших рішень — українська протидронова інженерна конструкція з колючого дроту, що стала справжнім прикладом військової винахідливості. Вона працює просто, але ефективно: б’є саме по слабкому місцю сучасних оптоволоконних дронів.

Читайте також: Блекаут в Бєлгороді та масове відключення електроенергії: що відомо

Як виникла ідея нового захисту

У сучасній війні дрони відіграють вирішальну роль — вони розвідники, коректувальники вогню, іноді навіть ударні машини. Проте в останні місяці на полі бою все частіше з’являються оптоволоконні безпілотники, які мають перевагу — вони не піддаються радіоелектронній боротьбі. Їх неможливо “заглушити” чи перехопити, адже керування здійснюється дротом, а не сигналом.

Але є і слабке місце — надзвичайна тендітність оптоволокна. Цей кабель тонший за волосину, легко рветься, але у звичайних умовах дістатись до нього практично неможливо, адже він тягнеться за дроном, стелячись землею на десятки кілометрів. Саме на цій фізичній властивості і побудована нова українська протидронова конструкція.

Як працює система

Принцип дії системи напрочуд простий і водночас геніальний. На спеціальній установці змонтовано натягнутий колючий дріт, який обертають мотори, що живляться від акумулятора. Якщо оптоволоконний кабель дрона перетинає лінію загородження — обертовий дріт просто перерізає його, розриваючи канал зв’язку між оператором і безпілотником.

На одному з перехоплених окупантами відео український військовий показує систему у дії:
довжина конструкції становить близько 150 метрів, мотор живиться від звичайного акумулятора, а контролер дозволяє регулювати швидкість обертання. Для економії енергії механізм робить лише один оберт за хвилину, чого цілком достатньо, щоб перехопити дріт, який зачепить загорожу.

Сильні та слабкі сторони

До переваг можна віднести:

  • простоту конструкції — мінімум деталей і легкість у виробництві;
  • енергоефективність — невелика витрата заряду;
  • реальну ефективність проти оптоволоконних БПЛА, які фізично залежать від цілісності кабелю.

Серед недоліків — необхідність ручного встановлення. Це означає, що використати систему безпосередньо на лінії зіткнення складно, але вона чудово підходить для захисту тилових об’єктів, командних пунктів чи районів, куди дрони намагаються проникнути вглиб оборони.

Чому оптоволоконні дрони — новий виклик

Оптоволоконні дрони стали своєрідним “новим поколінням” безпілотників. Їхня головна перевага — незалежність від GPS та зв’язку, адже оператор керує ними через кабель. Такі моделі можуть долати десятки кілометрів і завдавати точкових ударів у глибині території.

Наприклад, український дрон Darts, випробуваний на початку 2025 року, має котушку на 50 км. Російські аналоги, як-от “Молнія-2”, досягають 40 км. Подібні системи активно розробляють обидві сторони, адже вони здатні діяти там, де звичайні FPV-дрони безсилі через глушіння сигналу.

Українська інженерна винахідливість у дії

Система з колючого дроту — не просто технічний експеримент. Це приклад того, як українські військові інженери реагують на нові загрози у реальному часі. За кілька місяців технологія, створена, здавалося б, “на коліні”, показала результати, які зацікавили навіть закордонних фахівців.

Важливо, що така конструкція не вимагає дорогих компонентів. Мотори, акумулятори, контролери — усе це є у відкритому доступі. А головна перевага — мобільність. Таку установку можна розгорнути за лічені хвилини, зробити її частиною загальної системи оборони або навіть використовувати для захисту стратегічних об’єктів від проникнення дронів-розвідників.

Що далі: технології майбутнього у боротьбі з безпілотниками

Українські фахівці вже працюють над удосконаленням системи, зокрема:

  • автоматизацією розгортання;
  • збільшенням довжини загороди;
  • інтеграцією з сенсорами, які активують рух лише при наближенні дрона.

Ідея може отримати друге життя у вигляді стаціонарних протидронових “пасток” — наприклад, навколо складів, електростанцій або аеродромів. Це не просто оборонне рішення, а ще й демонстрація того, як швидко українська армія адаптується до змін у природі війни.

Контекст: дрони на полі бою у 2025 році

Сьогодні війна перетворилася на технологічне змагання. Дрони, штучний інтелект, кіберзахист — усе це визначає, хто має перевагу. Україна стала однією з найактивніших країн у сфері розвитку військових безпілотників: від FPV до далекобійних літакового типу. І тепер, коли оптоволоконні технології набирають обертів, природно з’являються і антидронові рішення нового покоління.

Колюча “пастка” проти оптоволоконних дронів — символ цієї еволюції. Просте рішення, яке працює там, де високі технології іноді безсилі.

Читайте також: Новий ударний дрон «Громило»: ЗСУ отримали потужне посилення

Висновок: сила у простоті

Українська протидронова інженерна конструкція з колючого дроту — це не просто оборонний винахід, а знак часу. Війна XXI століття — це не лише танки й ракети, а й боротьба розумів, ідей та інженерних підходів.

Поки дрони вдосконалюються, українські інженери знаходять способи дати їм гідну відповідь. Іноді рішення не потребують складних схем — лише гострого дроту, мотора та розуму, який не зупиняється перед жодними викликами.

Олена Василенко

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей на проекті "Топові Новини"