У світі, де дані стали новою нафтою, а приватність — розкішшю, Павло Дуров робить чергову спробу повернути людям цифрову свободу. Під час конференції Blockchain Life 2025 у Дубаї засновник Telegram представив новий амбітний проєкт — децентралізовану мережу Cocoon (Confidential Compute Open Network).
Система має об’єднати потужність блокчейну TON і штучного інтелекту, створивши безпечне середовище для виконання ШІ-запитів без участі великих корпорацій або державних структур. Ідея проста: зробити штучний інтелект приватним, децентралізованим і доступним.
Запуск Cocoon заплановано вже на листопад 2025 року.
Cocoon: як працює децентралізований ШІ від Дурова
Cocoon позиціонується як перша глобальна система приватних обчислень, у якій кожен власник відеокарти зможе долучитися до обчислювальної мережі.
Учасники (GPU-майнери) виконуватимуть завдання для ШІ-додатків, отримуючи винагороду в Toncoin (TON). Тобто замість звичного майнінгу криптовалюти користувачі фактично “майнитимуть інтелект” — обчислюватимуть запити для нейромереж.
За схожим принципом нещодавно запущено протокол USD.AI, однак Cocoon іде значно далі — він створює цілу екосистему для децентралізованого ШІ.
Розробники зможуть запускати власні нейромережі або сервіси без необхідності купувати дороге обладнання чи звертатися до централізованих гігантів на кшталт OpenAI.
Місія Cocoon — повернути людям контроль над даними
“Світ рухається у дивному напрямі: люди втрачають контроль над своїми даними. Єдиний спосіб це змінити — створити децентралізовані технології”,
— заявив Павло Дуров під час презентації Cocoon.
Ідеологія нового проєкту продовжує лінію, яку Дуров послідовно розвиває з моменту створення Telegram: свобода, приватність і технологічна незалежність.
Якщо сьогодні більшість ШІ-запитів обробляється великими центрами даних, що належать корпораціям, то Cocoon має стати альтернативою — “ШІ без наглядачів”, у якому користувач сам вирішує, які дані використовувати і як.
Telegram як перший майданчик для інтеграції Cocoon
Першим середовищем, де з’явиться інфраструктура Cocoon, стане Telegram — додаток, який уже давно перетворився на екосистему з понад мільярдом користувачів.
У межах платформи розробники зможуть:
- вказати архітектуру своїх моделей (наприклад, DeepSeek чи Qwen);
- визначити середній обсяг запитів;
- зазначити розмір токенів.
Далі система автоматично розподілятиме запити між доступними GPU, створюючи децентралізований ринок обчислювальних ресурсів. Такий підхід не лише зменшує витрати на обробку даних, а й відкриває двері для невеликих команд, яким раніше не вистачало ресурсів для запуску власних ШІ-проєктів.
Конфіденційність — головна перевага мережі Cocoon
Всі дані в Cocoon будуть зашифровані, а запити — ізольовані. Це означає, що навіть ті, хто виконують обчислення, не знатимуть, які саме запити вони обробляють або хто їх надіслав.
Такий рівень захисту забезпечує повну анонімність взаємодії з ШІ. За словами розробників, Cocoon стане першим проєктом, що поєднує нейромережеві обчислення з принципом “zero-knowledge” — коли результат можна перевірити без розкриття самого процесу.
Це відкриває нові горизонти для застосування штучного інтелекту у сферах, де конфіденційність критична: від медичних даних до корпоративних аналітичних систем.
Від блокчейну TON до приватного ШІ: еволюція ідей Дурова
Запуск Cocoon — не випадковий крок. Протягом останніх років Telegram поступово інтегрував у свою структуру блокчейн TON, криптовалютні інструменти й навіть біржові механізми.
Кілька фактів:
- У березні 2025 року Telegram розмістив п’ятирічні облігації на $1,7 млрд зі ставкою 9%.
- У травні компанія уклала партнерство зі стартапом xAI Ілона Маска для інтеграції чат-бота Grok.
- У жовтні 2025 року Telegram офіційно став біржею, де торгуються токенізовані акції.
Cocoon логічно продовжує цю лінію — це синтез блокчейну, ШІ та криптоекономіки.
Cocoon і майбутнє децентралізованих обчислень
Світ переходить від централізованих серверів до розподілених обчислювальних мереж, де кожен користувач може стати частиною інфраструктури.
Cocoon має всі шанси стати тим, чим для фінансів колись став Bitcoin — новою моделлю довіри у світі штучного інтелекту.
Його децентралізована архітектура створює:
- ринок GPU-ресурсів, де кожен може заробляти, надаючи обчислювальну потужність;
- захищене середовище для запуску нейромереж без ризику витоку даних;
- альтернативу монополіям великих компаній, які сьогодні контролюють 90% ШІ-ринку.
Чому це важливо
Cocoon — це не просто черговий “ШІ-проєкт”. Це спроба змінити архітектуру цифрового світу, зробивши її більш чесною, відкритою та безпечною.
Для користувачів це означає можливість:
- працювати з нейромережами, не передаючи свої дані корпораціям;
- використовувати потужні ШІ-інструменти без дорогих серверів;
- заробляти на власних GPU-ресурсах.
А для розробників — шанс створювати ШІ-сервіси нового покоління, які працюють на принципах приватності, децентралізації та прозорості.
Висновок: Cocoon як крок до “вільного інтелекту”
У 2025 році Cocoon може стати тією технологією, що визначить наступне десятиліття. Вона символізує переосмислення ролі штучного інтелекту — не як інструменту корпорацій, а як сервісу для людей.
Дуров знову кидає виклик системі: якщо Telegram став притулком для приватного спілкування, то Cocoon має шанс стати основою для приватного ШІ — інтелекту, що не підкорюється алгоритмам великих компаній, а служить свободі користувачів.
