Протезування кінцівки нижче коліна, на рівні гомілки — ефективний спосіб зберегти рухливість та, відповідно, якість життя пацієнта. Тісна співпраця хірурга, протезиста, фізіотерапевта або реабілітолога та самого пацієнта, помножені на можливості сучасних технологій у цій сфері, дозволяють досягати вражаючих результатів.
Основна інформація щодо протезування гомілки викладена у доступному та зрозумілому форматі викладена на сайті www.prothes.com.ua/protez-homilky. Ми ж зупинимося детально на етапах цього процесу.
Етап перший – хірургічний
Він починається ще на операційному столі. Саме від того, наскільки правильно та акуратно хірург складе післяопераційну куксу, залежить якість подальшого протезування.
До цього ж етапу віднесемо ранній післяопераційний період. Під час нього важливо:
- уникнути інфекцій, некрозу, свищів, гематом, наслідки яких здатні спотворити форму кукси;
- досягти повного загоєння рани;
- мінімізувати біль та набряки.
Після того як рана остаточно загоїлася, час переходити до наступного етапу.
Етап другий – підготовка кукси
Для того, щоб ідеально розміститись в приймальній гільзі майбутнього протезу, кукса повинна мати певну форму – циліндричну або конічну, без кутів, виступів, зайвих шкірних складок. Саме другий етап відповідає за формування кукси. Для цього зазвичай використовують:
- спеціальні бандажі;
- еластичні бинти;
- компресійну білизну.
На цьому етапі до співпраці з пацієнтом підключається фізіотерапевт. Він допомагає підтримувати у повному обсязі рух в кульшовому та колінному суглобах, зміцнити м’язи та, за необхідності, покращити функції збереженої ноги.
Етап третій – виготовлення та примірка протеза
Кукса, що загоїлася, правильно сформувалася й досягла достатнього діапазону рухливості, вважається готовою до протезування. Тоді до справи береться технік-протезист. Майстер:
- знімає точні мірки;
- створює зліпок – він може бути як звичним гіпсовим, так і сучасним цифровим;
- передає цей зліпок на виробництво.
Там виготовляється тестова гільза, з якою протезист повертається до пацієнта. Наразі його задача – провести примірку, оцінити ступінь зручності, внести можливі корегування у форму та розмір. Після цього можна виготовляти повноцінний постійний протез з куксоприймачем, системою кріплення й штучною стопою.
Етап четвертий – реабілітація, адаптація, навчання
Цей період є найдовшим, адже від нього здебільшого залежить успішність протезування в цілому та якість подальшого життя пацієнта. Даний етап включає:
- набуття базових навичок – людина з ампутованою на рівні гомілки кінцівкою навчається надягати й знімати протез, вставати й сідати в ньому, а також правильно доглядати за куксою та за конструкцією;
- підтримання балансу й рівноваги тіла та опанування техніки переносу ваги зі збереженої ноги на протез і назад;
- навчання ходінню – спочатку на брусах, потім без підтримки: на рівних та нерівних поверхнях, по пандусах;
- тренування ходьби по сходах доверху та донизу, а також подолання бордюрів та інших перешкод;
- навчання безпечним падінням та тренування здатності підійматися після таких падінь без травм та пошкодження конструкції.
ґОстаннім завданням реабілітаційного етапу є набуття побутових навичок – самообслуговування, водіння авто тощо.
Після завершення цього етапу відповідальний та вмотивований пацієнт зазвичай є повністю готовим до повноцінного самостійного життя із протезом.
