Виклики для України та Зеленського на тлі виборів у США (Фото: google)
До каденції президента США Джо Байдена залишилися лічені місяці. За цей час Україні доводиться вирішувати багато питань: від санкціонування далеких ударів по Росії до стабільного фінансування. Детальніше про виклики для України, які будуть у центрі уваги під час майбутнього візиту президента Володимира Зеленського до США, читайте у матеріалі “Топових новин“.
Читайте також: Чому допомога Україні від Заходу на $50 млрд є проблематичною: політолог пояснює
Початок осені обіцяє бути напрочуд активним для України, зокрема на зовнішньополітичному треку. У Сполучених Штатах президент Джо Байден перебуває на посаді останні кілька місяців. Його адміністрація багато зробила, щоб допомогти Україні, але, можливо, не було зроблено більше через страх російської відповіді.
З іншого боку, як показали дебати Трампа і Гарріс, кандидати на заміну Байдену непослідовні у своїй риториці щодо підтримки України або не мають власної чіткої позиції. Більше того, тема України ризикує ще більше маргіналізуватися з наближенням президентських виборів у США. Таким чином, перед українською дипломатією стоїть цілий комплекс нетривіальних завдань на осінь. Про деякі з них йтиметься під час візиту президента Володимира Зеленського до США.
Завдання 1. План перемоги України та США
Останнім часом Зеленський регулярно говорить про план перемоги України, який він має показати Джо Байдену та передати Камалі Гарріс та Дональду Трампу, оскільки Україна намагається підтримувати контакти з кандидатами від обох партій, а результат виборів виглядає максимально непередбачуваним.
Курська операція
Одним із пунктів переможного плану Зеленського є операція ЗСУ в Курській області. На останньому “Рамштайні” Зеленський заявив, що Україна контролює 1300 квадратних кілометрів російської території та понад 100 населених пунктів.
Українське керівництво раніше заявляло, що Курська операція має кілька цілей, серед яких відволікання російських військ та покращення переговорної позиції України у майбутньому. Однак поки що наступ на Курську мав досить обмежені практичні наслідки. Наступ росіян на Покровськ триває, і за словами головнокомандувача Олександра Сирського, Росія перекинула в цей район свої найбільш боєздатні підрозділи.
Не дивно, що деякі впливові американські експерти ставлять під сумнів наслідки Курської операції. Наприклад, Майкл Коффман та Роб Лі у статті для Foreign Affairs зазначають, що цілі цього наступу видаються набагато обмеженішими за масштабами, ніж у попередніх українських наступах.
На відміну від Харківської наступальної операції ЗСУ у 2022 році, Курська наступальна операція не оточила та не знищила значні сили росіян. На думку Коффмана і Лі, Курська операція не виправила нинішній матеріальний дисбаланс у війні. Поки що Росія зберігає перевагу в живій силі, техніці та боєприпасах.
Українські військові в Суджі Курської області, Росія (фото: Getty Images)
Серед американських аналітиків є й інші, протилежні думки. Але важливо те, що скептичні оцінки в дуже респектабельних ЗМІ читають ті у Вашингтоні, хто приймає рішення. Питання про те, якою може бути перемога України, було поставлене на початку цього року, коли Конгрес США боровся за виділення допомоги Україні. У нових умовах ця проблема виникає знову.
“Адміністрація Байдена досить спокійно говорить про підтримку України, але, схоже, у них здебільшого алергія на слово “перемога”, тому що перемога України означає поразку Росії, а уряд США боїться наслідків. Можливо, детальна пропозиція з української сторони могла б трохи полегшити їхні занепокоєння, але це не точно. Те ж саме стосується і Гарріс як віцепрезидента Байдена”, – каже Уріель Епштейн, виконавчий директор американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative.
Позиція Камали Гарріс
Позиція Гарріса заслуговує на особливу увагу. З моменту висунення на посаду президента США вона не робила жодних конкретних заяв про те, як бачить підтримку України. Навіть дебати не прояснили ситуацію. Під час суперечок з Трампом Гарріс говорила про важливість НАТО у стримуванні Росії та критикувала свого опонента. Вона заявила, що Путін “з’їсть вас на обід”, якщо Трамп спробує домовитися з російським диктатором.
З одного боку, це свідчить про те, що її президентська кампанія має інші пріоритети. З іншого боку, це свідчить про те, що її команда відіграватиме важливу роль у розробці її політики щодо України.
“Дуже цікаво, як Камала Гарріс протистоятиме президенту Байдену в питанні України. Вона також може захотіти виглядати рішучішою, ніж її попередниця. Тому, звичайно, це все дуже політичні тонкі нюанси, які Україна, звичайно, повинна розуміти, але в жодному разі не брати в них участь як якийсь суб’єкт, гравець”, – каже Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), яка займається адвокацією безпекової допомоги Україні.
Позиція Дональда Трампа
Те ж саме стосується і Трампа, особливо з огляду на його складну історію із Зеленським. Під час дебатів кандидат від Республіканської партії ухилився від прямої відповіді про перемогу України у протистоянні з Росією. Натомість він сказав, що хоче, щоб війна закінчилася. Трамп також повторив, що просто зателефонує лідерам України та Росії, і після цього, за його словами, війна закінчиться.
20 липня Зеленський і Трамп провели телефонну розмову, що стало першим прямим контактом такого роду за багато років. Однак подальших ясностей щодо змісту плану Трампа щодо України не було.
“Що стосується Трампа, хто знає, що саме є в його плані? Що ми знаємо, так це те, що в минулому Трамп був дуже готовий піти назустріч Росії, і його пріоритетом буде проштовхнути угоду, на якій він зможе поставити своє ім’я, незалежно від умов. Це не обіцяє нічого хорошого для України”, – каже Уріель Епштейн.
За попередньою інформацією в американських ЗМІ, в загальних рисах план Трампа передбачав фактичний одночасний шантаж як України, так і Росії: якщо Україна відмовиться сідати за стіл переговорів, то поставки зброї будуть скорочені. Якщо Росія відмовиться від переговорів, то навпаки – Україні нададуть більше зброї. Днями Трамп озвучив нові ідеї, пов’язані з цією темою. Так, він планує до кінця року знизити світові ціни на нафту до $40 за барель і таким чином скоротити надходження до бюджету Росії.
Реалістичність таких планів під питанням хоча б тому, що падіння цін вдарить і по союзниках США на Близькому Сході, в тому числі по арабських монархіях Перської затоки. Так що на практиці Трампу в будь-якому випадку доведеться вносити корективи.
Водночас дебати показали, що зовнішня політика не є головною темою на виборах у США, але вона важлива. І серед інших зовнішньополітичних питань українське питання є одним із ключових.
«Тема України і надалі буде використовуватися у виборчій кампанії. Саме тому ми, як Україна, абсолютно маємо право заявити, чого очікуємо від Америки, від будь-кого з новообраних президентів, і який у нас план, яка допомога нам потрібна, щоб зупинити Росію і перемогти в цій війні”, – сказала Олена Трегуб.
Водночас, з огляду на слабку поінформованість кандидатів у президенти, завдання України, в тому числі і Зеленського, під час його візиту до США полягає в тому, щоб пояснити своїм колегам, що можна зробити в плані допомоги Україні, що не може бути реалізовано на практиці, які варіанти не прийме сама Україна, і яку користь все це може принести США.
Завдання 2. Зняття обмежень на дальні удари по Росії
Видання The Economist називає майбутній візит Зеленського останнім шансом переконати Байдена дозволити американській зброї завдати удару вглиб Росії. Це дійсно один з головних пріоритетів, але непросте завдання. І поки що приводів для оптимізму мало.
“Я хотів би помилятися, але немає жодних ознак того, що президент Байден змінить свій курс”, – сказав Уріель Епштейн ще 9 вересня.
Адміністрація Байдена навіть відклала прохання Великої Британії дозволити Україні використовувати ракети Storm Shadow проти цілей усередині Росії.
“Майте на увазі, що це британська зброя, але вона зроблена з американських деталей. Тому, якщо президент Байден не може дозволити Україні використовувати далекобійні системи, які навіть фізично не виробляються в США, я не впевнений, що прощальний подарунок такого характеру вартий того, щоб чекати”, – каже Епштейн.
Однак несподівано ця тема отримала новий поштовх цього тижня, коли Іран, за заявою США, передав Росії балістичні ракети для ударів по Україні.
Серед іншого, це ще більше стимулює США переглянути свою позицію, оскільки одним із способів запобігання ударам балістичних ракет є знищення об’єктів на території Росії, з яких запускаються іранські ракети.
Однак рішення ще не ухвалено. 11 вересня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у Києві, що передасть Байдену почуті ним у Києві аргументи на користь зняття заборони. Він також зазначив, що потреби України змінюються, як і змінюється саме поле бою.
“І я не сумніваюся, що ми продовжуватимемо це робити в міру того, як це розвиватиметься. Ескалація – це один із факторів, який ми завжди враховуємо, але це, безумовно, не єдиний фактор”, – додає він.
Ракети Storm Shadow на виставці озброєнь в ОАЕ (фото: Getty Images)
Співрозмовники в українському дипломатичному корпусі зберігають оптимізм. Одна з речей, на яку вони посилаються, – це спадщина, яку адміністрація Байдена залишить після себе. Не всі ініціативи президента США були виконані за час його каденції. Більш того, якщо Трамп переможе на виборах, багато з них будуть взагалі скасовані.
Свою каденцію Байден розпочав із великого зовнішньополітичного провалу – виведення військ з Афганістану, яке по суті перетворилося на хаотичний політ. Тепер у американського лідера є можливість завершити свою каденцію на високій ноті. Важливо, що це може допомогти Камалі Гарріс на виборах.
“Поки що не зрозуміло, який крок Байден зробить щодо України, перш ніж піде з посади. Чи приїде він, наприклад, до Києва, чи дозволить Україні завдавати дальніх ударів, що він зробить, щоб залишити свій пост з якимось більш переможним акордом”, – каже Олена Трегуб.
Поки ця невизначеність зберігається, є простір для дипломатії. За словами радника Офісу президента України Михайла Подоляка, Україні потрібно зосередитися на двох складових. Перше – це раціональні докази того, що Росія в жодному разі не зупиниться, оскільки усвідомлює, що стримуючих факторів немає. Друга складова – емоційна. Він може бути використаний для тиску на політичні еліти з боку виборців. Для цього їм потрібно показати, як вбивають мирних жителів в Україні та які жахи відбуваються у 21 столітті.
«Тому нам потрібна і раціональна, і емоційна складова. Нам потрібно, щоб наші партнери нарешті усвідомили через свої суспільства, який жах – жити під час війни. І не війна військових проти військових, а війна військових однієї країни проти цивільного населення іншої”, – каже Подоляк.
Завдання 3. Збереження підтримки США в новому фінансовому році
Нарешті, третя проблема – фінансова. 30 вересня закінчується фінансовий рік у США. Проблема в тому, що не всі кошти, раніше виділені Україні, були використані.
Щоб перенести його на наступний фінансовий рік, Білий дім повинен подати запит на затвердження до Конгресу.
“Є високі ризики, що ми втратимо наявні кошти у розмірі понад $5 млрд, які могли б бути спрямовані на військову техніку, тому що є недоліки як з американської, так і з української сторони. Є повне нерозуміння того, якою буде допомога в новому фінансовому році, після виборів в Америці”, – каже Трегуб.
Спікер Палати представників Майк Джонсон (фото: Getty Images)
Адміністрація Байдена веде термінові переговори з Конгресом з цього питання, повідомляє Reuters. На столі є різні варіанти, але в кінцевому підсумку проходження цієї ініціативи через Конгрес залежить від позиції Трампа. На початку року він заблокував великий пакет допомоги Україні на чотири місяці за допомогою лояльних конгресменів. Тепер ключове завдання – переконати Трампа і його команду хоча б не блокувати вже виділені кошти.
Загалом усі три виклики змушують нас працювати з обома політичними силами в Сполучених Штатах. Водночас у вирішальній фазі президентських перегонів обидва кандидати хотіли б розіграти українську карту у своїх інтересах, що відбудеться під час майбутнього візиту Зеленського до США. Досі, попри тактичні спокуси підігравати, Київ зберігав підкреслений нейтралітет, що є єдино правильною стратегією.
