Військова місія ЄС в Україні (фото: google)
Після понад двох років повномасштабної війни в Україні, Захід розглядає можливість радикальної трансформації підходів до підтримки української армії. Ідея створити військову місію ЄС в Україні набирає обертів, однак стикається з серйозними кадровими та ресурсними бар’єрами. Видання The Times оприлюднило деталі закритих обговорень у Брюсселі, які окреслили реальні можливості європейських країн у контексті відправлення військових сил.
Читайте також: Коаліція дронів: До України та Латвії приєднались Швеція та Велика Британія
📌 Що передбачає “Коаліція рішучих”?
Йдеться про добровільний контингент, який, у разі досягнення умовного перемир’я, міг би бути розгорнутий в Україні. Ключовий ініціатор — Велика Британія, яка запропонувала мобілізувати до 64 000 військових, а згодом — реалістичнішу мету у 25 000 осіб. Саме ця цифра зараз активно обговорюється як потенційний старт для місії.
Однак навіть цей мінімум, як з’ясувалося, виявляється майже недосяжним.
🔍 Європейська дилема: солдати є, але не для України
Європейські міністри оборони визнали, що нестача особового складу, фінансування, логістичні виклики та політичні ризики суттєво обмежують можливість мобілізації навіть кількох тисяч військовослужбовців.
Основні проблеми:
- Скорочення армій: Великій Британії бракує артилерії та техніки, залежність від США — критична.
- Оборонна вразливість: Естонія та Фінляндія побоюються втрати балансу безпеки у власному регіоні.
- Відмова деяких країн: Польща, Італія, Іспанія та Німеччина поки не планують направляти солдатів.
- Проблеми з ротацією: Щоб підтримувати контингент у 64 тис. військових, необхідно мати в резерві 256 тис.
Ці фактори створюють ситуацію, коли навіть символічна місія під знаком ЄС — під питанням.
🎯 Новий формат підтримки: навчання замість бойових операцій
У відповідь на ці виклики країни НАТО пропонують альтернативний підхід:
- Навчання ЗСУ на заході України;
- Переозброєння армії сучасною технікою;
- Зміцнення ППО та безпеки на морі;
- Участь інструкторів замість бойових частин.
Це не лише зменшує ризики, але й дозволяє реалізовувати довгострокову підтримку без прямого втручання в бойові дії.
🗣 Політичні суперечки та амбіції Лондона
Ініціативи Британії були сприйняті неоднозначно. Міністр оборони Литви Довіле Сакалієне заявила:
«У Росії 800 тисяч військових. Якщо ми не можемо зібрати навіть 64 тисячі — це слабкість, а не стримування».
Такі заяви викликають резонанс, але водночас — мобілізують партнерів до більш відвертого діалогу про ресурси і межі можливого.
💼 Геополітичний підтекст: залежність від США
Обговорення у Брюсселі ще раз підтвердили — без участі США військова місія ЄС в Україні не матиме стратегічної ваги. Європа досі не має достатньої автономії у сфері безпеки. Пропозиції щодо використання спецназу з коротким розгортанням без дозволу парламенту — свідчення політичної складності теми.
📣 Офіційна позиція Великої Британії
Міністерство оборони Британії оприлюднило заяву:
«Попереднє планування в рамках “Коаліції добровільних” триває. Ми підтримуємо відновлення українських Збройних Сил, посилюючи підтримку, поки незаконне вторгнення Путіна не припиниться».
Це означає, що місія в Україні — не скасована, але трансформується.
✅ Висновок: місія можлива, але в іншому форматі
Спроба створити військову місію ЄС в Україні виявилася показовим тестом на готовність Європи діяти спільно у сфері безпеки. Попри гучні заяви, реальні механізми підтримки поки базуються не на солдатах, а на інструкторах, техніці та навчанні.
Але навіть такі обмежені дії мають стратегічне значення — вони свідчать про довгострокову підтримку України і поступову зміну архітектури європейської оборонної політики.
