Останні тижні українського політичного життя схожі на сюжетний твіст у геополітичному трилері. Доки країна готувалася до нової хвилі атак, енергетичних викликів та затяжної зими, Вашингтон раптово оголосив про новий масштабний документ — мирний план із 28 пунктів, який одразу отримав неофіційну назву ультиматум США Україні.
Деталей у цьому плані більше, ніж дипломатичних реверансів, а наслідки — потенційно історичні. Саме тому цей документ став головною темою для Києва, Європи й міжнародних партнерів, які намагаються зрозуміти: що це — реалістична спроба закінчити війну чи початок нового політичного тиску?
У цій статті розбираємо структуру плану Трампа, реакцію України та ЄС, можливі сценарії й реальний переговорний простір, який ще лишається у Києва.
Читайте також: Санкції США проти російських IT-компаній: як нові обмеження змінюють глобальну кібербезпеку
Що насправді означає «ультиматум США Україні»
Новий документ, який американська делегація вручила Володимиру Зеленському 20 листопада, складається з 28 пунктів і став, по суті, політичним шоком. Частина американських медіа навіть припускає, що деякі формулювання в ньому були спершу написані російською — настільки нетиповими вони виглядають для англомовної дипломатії.
Згідно з даними The Guardian, Axios та низки інших джерел, план розроблявся між США та РФ, а Україну де-факто поставили перед фактом.
Головні положення документа вже встигли назвати такими, що передбачають значні поступки з боку Києва.
Основні вимоги плану до України
Найбільш контроверсійні пункти виглядають так:
Вимоги до Києва
- Визнання Криму, Донецької та Луганської областей частиною РФ та виведення українських військ із підконтрольних районів.
- Замороження лінії фронту у Херсонській та Запорізькій областях.
- Скорочення української армії до 600 000 військових.
- Нейтральний статус, який унеможливлює вступ до НАТО.
- Підтвердження неядерного статусу України.
- Контроль МАГАТЕ над ЗАЕС та поділ електроенергії 50/50.
Це лише видима частина айсберга. Деякі пункти прямо можуть вимагати змін до Конституції, що робить їх юридично складними або навіть технічно неможливими у воєнний час.
Що передбачають поступки Росії
Це — найбільш розмитий і суперечливий блок плану.
Серед імовірних російських кроків:
- можливе виведення військ із Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей (не підтверджено офіційно, але згадується у витоках);
- 10-річні гарантії безпеки для України, подібні до статті 5 НАТО, із дозволом США діяти у разі нового нападу РФ;
- внесення до російської конституції положення про ненапад на Україну та Європу.
Окремо зазначено можливе зняття санкцій, розмороження російських активів та економічну реабілітацію РФ.
Як документ впливає на Україну зараз
У своєму зверненні Володимир Зеленський назвав ситуацію «надзвичайно складною», але дипломатично стриманою. Україна не може і не буде приймати ультиматуми, тим більше — без урахування своїх національних інтересів.
Разом із тим Київ визнає: переговорний процес буде продовжено, і альтернативні пропозиції вже готуються.
Україна має кілька ключових аргументів у відповідь:
- деякі положення плану суперечать Конституції України та вимагатимуть змін, які неможливо ухвалити під час воєнного стану;
- замороження конфлікту не гарантує миру, а лише переносить нову ескалацію на майбутнє;
- відмова Європи розморожувати €250–270 млрд російських активів фактично робить економічну частину плану нереалізованою.
Позиція Європейського Союзу: стриманий спротив
Для Брюсселя новий документ став несподіванкою. Європейські країни не брали участі в його розробці, але саме ЄС має відіграти ключову роль у фінансовій частині угоди.
За даними The Wall Street Journal, деякі європейські лідери називають план Трампа «де-факто капітуляцією України».
ЄС уже зазначив, що:
- не готовий розморожувати активи РФ на запропонованих умовах;
- готує альтернативний, проєвропейський план, який буде спрямований на захист інтересів України;
- активно комунікує з Білим домом, намагаючись пом’якшити умови американського документа.
Американський тиск: чому Вашингтон поспішає
За даними CNN, команда Трампа хоче досягти угоди до кінця року. Reuters додає: від Києва вимагають підписати рамкову угоду буквально «до четверга», інакше США погрожують зупинити постачання зброї та припинити обмін розвідданими.
Офіційні особи США пояснюють це так:
- Трамп працює з «агресивними дедлайнами»;
- Вашингтон хоче швидкого результату, який можна подати як дипломатичну перемогу;
- частину вимог у медіа «неправильно трактують», але загальна ідея — компроміс з обох сторін.
Проте в реальності США значною мірою залежать від власних військових контрактів та економічних інтересів, тож повне припинення підтримки України виглядало б також вигідним Москві, але не американському ВПК.
Який переговорний простір має Україна
Незважаючи на тиск, у Києва залишається кілька сильних позицій:
1. Юридичні обмеження
Багато положень плану не можна виконати без змін до Конституції, а внести їх під час воєнного стану — неможливо.
2. Позиція ЄС
Європа фактично тримає в руках ключ до економічної частини угоди:
саме на її балансі — майже всі заморожені російські активи.
3. Альтернативні пропозиції України
Київ уже готує власне бачення, яке буде представлено США.
4. Міжнародні юридичні механізми
Рішення щодо амністій, кордонів, виборів та статусів не можуть бути нав’язані без врахування міжнародного права.
Що це означає для майбутнього
Ситуація розвивається максимально динамічно. Україна, Європа і США зараз перебувають у найскладнішому дипломатичному періоді за останні роки.
План Трампа — не фінальний документ, а перша чернетка, покликана «промацати» позиції сторін. Розмова між Зеленським, європейськими лідерами та Білим домом триває, і саме найближчі тижні визначать, чи стане цей документ новою основою для переговорів, чи буде відкинутий як надто небезпечний.
Висновок
Ультиматум США Україні — це не лише політичний документ. Це тест на дипломатичну витримку, стратегічну гнучкість та здатність Києва захищати свої інтереси у момент, коли від кожного рішення залежить майбутнє країни.
Україна не вперше опиняється між великими геополітичними силами — але вперше отримує документ, який напряму зачіпає її територіальну цілісність і стратегічні перспективи.
Попереду — довгі перемовини, жорсткі дискусії й багато підводних каменів. Але в одного пункту немає альтернативи: позиція України має бути почута, а її інтереси — враховані.
