Торговельна суперечка між США та Китаєм знову перетворюється на повноцінну війну мит, зборів і політичних заяв. З 14 жовтня обидві країни почали накладати нові портові збори на судна одна одної. Цей крок став сигналом, що компроміс, про який говорили ще торік, остаточно зник із порядку денного.

Пекін запровадив мито на американські кораблі, аргументуючи це «захистом від дискримінаційних дій». А Вашингтон відповів дзеркально — новими тарифами на китайську деревину, меблі та кухонне обладнання.

За цими подіями стоїть не просто економічна боротьба. Це — геополітична шахівниця, де кожен рух має далекосяжні наслідки для світової економіки.

Читайте також: Торговельна війна США та ЄС: Макрон застеріг про можливі наслідки для світової економіки


Чому Китай пішов на такий крок

Нові портові збори стали продовженням низки дій, спрямованих на посилення контролю над ключовими секторами економіки. Минулого тижня Пекін уже обмежив експорт рідкоземельних металів, необхідних для виробництва смартфонів, електромобілів і зброї.

Тепер же Китай б’є у сферу судноплавства — галузь, яка є життєво важливою для американської логістики.

За офіційною заявою Міністерства торгівлі КНР, нові збори поширюються на судна, що належать або експлуатуються американськими компаніями, у яких понад 25% капіталу — американського походження.

Представник міністерства підкреслив:

«США не можуть вимагати переговорів, одночасно вводячи обмежувальні заходи. Якщо буде бійка — ми битимемось до кінця. Якщо буде діалог — ми готові говорити».

Пекін прямо натякнув: подальші дії Вашингтона визначать, якою буде траєкторія конфлікту.


Скільки це коштуватиме

За оцінками аналітиків, портовий збір для американських суден становитиме 400 юанів за тонну і зростатиме щороку, досягнувши 1120 юанів до 2028 року.

Це означає, що великі кораблі вже цього року можуть заплатити до $3 млн, а через три роки — понад $10 млн за один рейс.

При цьому китайські судна — які складають близько половини світового флоту — звільнені від сплати зборів, що створює для них конкурентну перевагу.

Це рішення викликало хвилю критики серед міжнародних торговельних асоціацій, які назвали дії Китаю «де-факто субсидією для власного флоту».


Як відповіли США

Вашингтон не змусив чекати. Уже наступного дня набули чинності нові тарифи на імпорт деревини, меблів і кухонного обладнання з Китаю.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Дональд Трамп розглядає можливість додаткових 100% тарифів на китайські товари. Водночас він визнав, що контакти між країнами не перервані повністю:

«100% тариф не обов’язково має відбутися. Відносини, попри напругу, залишаються робочими. Ми сподіваємось на діалог».

За даними джерел, Трамп і китайський лідер Сі Цзіньпін можуть зустрітися в Південній Кореї наприкінці жовтня, щоб обговорити деескалацію конфлікту.


Хто насправді виграє від цієї війни

Парадоксально, але торговельні конфлікти між США і Китаєм нерідко вигідні третім сторонам. Європейські та азійські постачальники, зокрема В’єтнам, Індонезія та Індія, уже отримують нові контракти на тлі обмежень між двома економічними гігантами.

Економісти зазначають, що торговельна війна США та Китаю штовхає світ до фрагментації: компанії розосереджують виробництво, намагаючись уникнути ризиків.

Аналітик з лондонського Центру міжнародної торгівлі Джуліан Росс зазначає:

«Світова економіка стає все більш регіональною. США будують ланцюги постачання в Мексиці та Канаді, Китай — у Південно-Східній Азії. Глобалізація у звичному сенсі закінчилась».


Передісторія конфлікту

Торговельна війна між США та Китаєм почалася ще у 2018 році, коли адміністрація Трампа ввела мита на китайську електроніку, сталь і текстиль.

З того часу сторони неодноразово укладали «тарифні перемир’я», але кожне тривало недовго. У жовтні Китай оголосив про новий контроль експорту стратегічних мінералів, а 11 жовтня США відповіли 100% митом на імпорт китайських товарів та обмеженням експорту програмного забезпечення.

В результаті ми знову бачимо замкнене коло:

  1. Китай обмежує експорт металів і підвищує збори.
  2. США відповідають тарифами і санкціями.
  3. Інвестори тікають із ринку, а ціни на сировину зростають.

Наслідки для світу

Ця війна вже впливає на вартість морських перевезень, енергетичні ринки та навіть на виробництво побутової техніки.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, глобальні втрати від нових тарифів можуть сягнути $400 млрд упродовж трьох років, а темпи зростання світової економіки впадуть на 0,4%.

Експерти попереджають: якщо США і Китай не домовляться, до кінця року можна очікувати нової хвилі інфляції через подорожчання імпорту.


Чи можливий компроміс?

Попри ескалацію, дипломатичні канали залишаються відкритими. Обидві країни усвідомлюють, що повномасштабна торговельна війна може боляче вдарити не лише по опоненту, а й по власній економіці.

У Вашингтоні зростає тиск бізнесу, який вимагає стабільності. У Пекіні ж намагаються уникнути різкого падіння експорту, адже саме він залишається рушійною силою китайського зростання.

Зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна наприкінці жовтня може стати моментом істини: або сторони домовляться про нову форму економічного співіснування, або війна перейде на новий рівень.


Висновок: світ на роздоріжжі

Те, що починалося як звичайний економічний спір, тепер перетворилося на боротьбу за глобальний вплив. Портові збори, рідкоземельні метали, санкції — лише інструменти у великій грі за першість.

І поки США та Китай міряються тарифами, решта світу уважно стежить, усвідомлюючи: від того, хто переможе в цій боротьбі, залежатиме майбутня структура світової економіки.

У XXI столітті війни ведуть не гармати, а податки, метали та контейнери з товаром.

Олена Василенко

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей на проекті "Топові Новини"