У Казані (рф) стартував саміт БРІКС, на якому зібралися лідери Китаю, Індії та низки країн Глобального Півдня. Очікується, що Володимир Путін скористається цією подією як нагодою продемонструвати, що ізоляція Росії з боку Заходу не вдалася.
У цій статті детальніше розглядаємо ключові моменти саміту БРІКС: хто приїхав, хто проігнорував Путіна та чи є Україна у фокусі обговорень.
Читайте також: Китайська компанія DJI подала до суду на Пентагон
Саміт БРІКС та його учасники
БРІКС – це міжнародний альянс, який об’єднує країни з найбільш швидкозростаючими економіками світу. Назву групи запропонував Джим О’Ніл, голова американського банку Goldman Sachs, ще у 2001 році. Офіційно БРІКС було створено у 2006 році, коли за ініціативи президента Росії Володимира Путіна лідери Бразилії, Росії, Індії та Китаю вперше зустрілися на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Спочатку група мала назву БРІК (за першими літерами країн-учасниць). У 2011 році до неї приєдналася Південна Африка, після чого альянс став відомим як БРІКС. Станом на 1 січня 2024 року, до групи приєдналися нові члени: Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. У результаті, нині БРІКС нараховує 9 країн.
Розширення БРІКС
Аргентина планувала приєднатися до БРІКС, але з приходом нового президента Хав’єра Мілея відкликала свою заявку. Понад 40 країн висловили зацікавленість у членстві в альянсі, і 15 із них вже подали офіційні заявки. Серед них — Туреччина, Азербайджан, Алжир, Казахстан, Білорусь, Пакистан та Куба. Саудівська Аравія також розглядала можливість приєднання, проте наразі не зробила цього.
За словами експерта з азійської політики Антона Ханоцького, в БРІКС є дві умовні групи. Бразилія та Індія виступають проти надмірного розширення, тоді як Росія та Китай підтримують залучення нових членів, аби створити антизахідний блок на базі БРІКС.
Учасники та ті, хто проігнорував саміт
Саміт у Казані прийняв 22 глави держав, включно з головою КНР Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Проте деякі лідери, такі як президенти Бразилії, Куби та Сербії, вирішили не брати участь у заході.
Моді вже провів зустріч із Путіним, під час якої зазначив, що Індія готова внести свій внесок у врегулювання конфлікту в Україні. Сі Цзіньпін зі свого боку заявив, що “ситуація у світі хаотична”, проте партнерство Китаю з Росією є “силою стабільності” в сучасних умовах.
Окрім цього, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш прибув до Росії для участі в саміті, що викликало критику з боку Києва та його західних партнерів. Українське МЗС заявило, що це рішення суперечить мирним зусиллям і шкодить репутації ООН.
Порядок денний саміту БРІКС
Хоча саміт офіційно відкрився 22 жовтня, головні заходи розпочалися сьогодні. Володимир Путін планує провести окремі зустрічі з лідерами країн-членів та потенційними новими учасниками, зокрема з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Основні теми саміту включають створення валюти БРІКС, відмову від долара США та заміну системи SWIFT. Однак, зважаючи на розбіжності між членами групи, досягнення конкретних домовленостей виглядає складним.
За словами експертів, саміт більше нагадує спробу Росії показати, що вона не знаходиться в міжнародній ізоляції. Однією з ключових цілей Путіна є послаблення західних санкцій і просування альтернативних до долара механізмів платежів.
Україна серед тем саміту
Путін планував використовувати саміт як платформу для просування власного бачення припинення війни в Україні. Експерти припускають, що будь-які заяви російського лідера про мирні переговори будуть радше дипломатичними жестами для країн Глобального Півдня.
Попри це, ймовірно, головною загрозою для України стане просування китайсько-бразильського мирного плану, який передбачає замороження конфлікту без гарантій для України. Якщо більшість країн БРІКС підтримають цю ініціативу, це завдасть серйозного удару по українській формулі миру.
Очікується, що підсумкова декларація саміту буде оприлюднена сьогодні.
