Гривні «про запас»: чому українці тримають мільярди поза банками
На початку 2026 року обсяг готівки поза банківською системою (агрегат М0) сягнув історичного максимуму — 926,3 млрд грн. За даними статті на Minfin — джерело тут — це на 12,6% (або 103,9 млрд грн) більше, ніж рік тому. Основний приріст стався в грудні 2025 року — одразу на 68,9 млрд грн. Таке зростання безпосередньо пов’язане з війною: блекаути, інфляція та соціальні виплати змушують людей тримати більше готівки. Водночас це сигналізує про детінізацію економіки та потенційні ризики для курсу гривні й цін. Розбираємося, що стоїть за цими цифрами та до чого це може призвести.
Ключові факти та причини зростання готівки: цифри, які вражають
Ось основні моменти, які пояснюють рекордний обсяг М0:
- Динаміка зростання за роки
З 2020 року (515,7 млрд грн) обсяг готівки стабільно зростав: 2022 — 666 млрд, 2023 — 716 млрд, 2024 — 760 млрд, 2025 — 926,3 млрд грн. Війна стала головним каталізатором. - Грудневий стрибок 2025 року
З листопада (857,4 млрд грн) до січня — плюс 68,9 млрд грн. Причина — масові блекаути, через які безготівкові розрахунки ставали неможливими. - Інфляція та зростання витрат
Реальна інфляція вища за офіційні 8%. Звичайний бюджет на продукти для сім’ї зріс з 500–600 грн до 1000+ грн на тиждень, змушуючи знімати більше готівки. - Соціальні виплати
Надбавки пенсіонерам і бюджетникам (300–570 грн) для ~10 млн людей конвертувалися в готівку — це мільярди гривень, які вийшли з банківської системи. - Структура банкнот
26% усіх банкнот — номіналом 500 грн (686 млн штук). Кількість 200-гривневих купюр скоротилася на 17,6% через заміну на 1000-гривневі. - На одного українця
Припадає 64 банкноти та 193 монети (зростання з 63 і 186 рік тому). - Порівняння з ВВП
Приріст М0 (103,9 млрд грн) значно перевищує зростання ВВП (очікувано 1,8–2,2%, або $3,3–4,6 млрд у доларовому еквіваленті). - Офіційна позиція
Данило Гетьманцев називає це «фізичним відображенням зростання економіки та доходів», але цифри свідчать про детінізацію та тіньовий сектор (~30% економіки).
Ці фактори показують, що готівка стала для багатьох «подушкою безпеки» в умовах нестабільності.
Тіньові ризики та перспективи: куди підуть ці мільярди
Зростання готівки поза банками — це не лише реакція на війну, а й сигнал про глибші проблеми. Воно підживлює тіньовий сектор, уникає фінансового моніторингу, тисне на курс гривні та може провокувати інфляційний ажіотаж (історичний приклад — гіперінфляція в 1993 році після розпаду СРСР). Водночас автор статті зазначає, що з часом ці гроші повернуться до банків через витрати — і це може стати стимулом для економіки.
Якщо вас цікавить розвиток інфраструктури, який допомагає зменшити залежність від готівки (наприклад, через стабільний інтернет для безготівкових платежів), рекомендуємо прочитати про пілотний проєкт 5G у Бородянці — як високошвидкісний інтернет розширює можливості навіть у віддалених регіонах — деталі тут.
Чи помітили ви зростання готівки у своєму гаманці? Як війна вплинула на ваші фінансові звички? Діліться думками в коментарях!
