Хто переможе: Другий тур виборів у Польщі
Переможці першого туру президентських виборів у Польщі Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький тепер зіткнулися з жорсткою боротьбою за голоси вибулих кандидатів. Саме від цих голосів залежить, хто стане наступним президентом країни.
За даними екзит-полів, у першому турі виборів переміг провладний кандидат від “Громадянської платформи”, мер Варшави Рафал Тшасковський, який набрав 30,8% голосів. На другому місці опинився Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія “Право і справедливість” та голова Інституту національної пам’яті з 29,1%.
Така вузька прірва між ними стала одним із головних сюрпризів виборів. Опитування перед голосуванням дали Тшасковському приблизно 5% переваги над своїм опонентом.
Остаточні результати виборів можуть дещо відрізнятися від екзитполів, але переможці першого туру та загальні тенденції вже зрозумілі.
З огляду на мінімальний розрив між Тшасковським та Навроцьким, вирішальним фактором на виборах стануть голоси тих, хто підтримав інших кандидатів у першому турі.
На чиї голоси може розраховувати Тшасковський
Перш за все, Тшасковський, кандидат від Громадянської коаліції, може залучити на свій бік прихильників інших партій коаліції. Зокрема, спікер Сейму та співлідер блоку “Третій шлях” Шимон Головня, який, за останніми даними, набрав 4,9% голосів – напрочуд низький результат.
Крім того, Тшасковський може отримати кілька голосів від Магдалени Б’єят, лідерки партії “Левіка”, що входить до коаліції, яка набрала 4,1%.
Мер Варшави також може поборотися за голоси іншого лівого політика, опозиціонера Адріана Зандберга, який отримав 5,2%.
На чиї голоси може розраховувати Навроцький
Навроцький, у свою чергу, може отримати голоси від тих, хто посів третє та четверте місця: Славоміра Ментцена (14,8%) та Гжегожа Брауна (6,3%). Обидва належать до ультраправого політичного спектру. Ментцен очолює Конфедерацію, відому своєю антиєвропейською та антиукраїнською позицією. Браун відомий своїми антиукраїнськими та антисемітськими діями та ексцентричними ідеями, зокрема пропозицією відновити монархію в Польщі.
Ще одним сюрпризом першого туру стали високі результати Менцена та Брауна, які показали, що понад 20% польського електорату підтримують ультраправі, антисистемні та навіть ксенофобські ідеї.
Таким чином, Тшасковському доведеться боротися за голоси лівих кандидатів протягом наступних двох тижнів, тоді як Навроцький боротиметься за ультраправий електорат, що ще більше поляризує польську політику.
Тривожним знаком для Тшасковського є те, що, незважаючи на його незначну перевагу в першому раунді в поєднанні з потенційними союзниками, його підтримка у другому турі нижча, ніж у Навроцького та його можливих партнерів.
Підсумовуючи, незважаючи на відносно низький результат, менше 30%, шанси Навроцького у другому турі виглядають дещо кращими.
Чому оцінки не підсумовуються
Звичайно, просте підсумовування рейтингів кандидатів дає лише приблизну картину другого туру. Не всі виборці кандидатів, що програли, обов’язково підтримають ідеологічно найближчого кандидата у другому турі; Багато хто просто утримається.
Це підтверджують передвиборчі опитування. Наприклад, лише 68% прихильників Ментцена заявили, що вони, швидше за все, підтримають Навроцького у другому турі. Майже така ж частка виборців Зандберга заявила, що підтримала б Тшасковського.
Також буде важливо, чи кандидати, що програли, публічно підтримають когось у другому турі, чи залишать рішення своїм виборцям.
Чи є небезпека для України
Ані кандидата у другому турі, ані Тшасковського, ані Навроцького, не можна назвати антиукраїнськими чи проросійськими. Тому перетворення Польщі на нову Угорщину чи Словаччину незалежно від результату малоймовірне.
Якщо Тшасковський послідовно висловлює проукраїнську позицію, обіцяючи підтримку та засуджуючи російську агресію (за винятком скандалу навколо «буферної зони»), то позиція Навроцького щодо України є більш неоднозначною. Він засудив російський терор, але також частково звинуватив європейські еліти та неодноразово висловлював історичні претензії до України.
Тому можлива перемога Навроцького викликає більше занепокоєнь. Тим паче, що для залучення на свій бік ультраправого електорату Менцена та Брауна він може скоригувати свою політику в антиукраїнському напрямку.
Однак більший вплив перемоги Навроцького матиме на внутрішню політику Польщі. Протистояння між урядом Дональда Туска та президентом стане ще інтенсивнішим, ніж зараз, коли президентом стане Анджей Дуда з тієї ж партії “Право і справедливість”.
Потенційна перемога Навроцького в поєднанні з поганими результатами членів правлячої коаліції може навіть спровокувати парламентські перестановки або коаліцію з ультраправими групами. Цей сценарій серйозно загрожуватиме Україні, хоча повною мірою оцінювати цей ризик ще зарано.
