Останні роки Північна Атлантика перетворюється на одну з найгарячіших точок у сфері глобальної безпеки. Зростання російської активності під водою та на поверхні змусило європейські держави замислитися над створенням абсолютно нових систем стримування. І сьогодні — момент, коли слова переходять у практику: Велика Британія та Норвегія готуються підписати нову оборонну угоду Lunna House, яка здатна повністю змінити баланс сил у регіоні.
У цій статті розповідаю, чому ця угода має історичне значення, які саме виклики вона покликана розв’язати та як майбутній спільний флот вплине не лише на безпеку Півночі, а й на майбутні стандарти оборони НАТО.
Читайте також: Морська революція: як модернізований безпілотник Sea Baby змінює правила гри в Чорному морі
Створення нового морського щита: що передбачає угода
Захист підводної інфраструктури — головний пріоритет
Підводні інтернет-кабелі, газопроводи та енергетичні комунікації — це те, що сьогодні фактично тримає на собі сучасний світ. Якщо вони будуть зруйновані, це означатиме не просто збій у зв’язку — це удар по фінансових ринках, енергосистемах і транспорту.
Саме тому нову оборонну угоду Lunna House спрямовано на посилення контролю над акваторією, де вже фіксують збільшення російської присутності — за два роки вона виросла на 30%.
У рамках документу Британія та Норвегія створюють спільний військово-морський флот, який:
- відстежуватиме переміщення російських підводних човнів;
- контролюватиме ділянки між Ісландією, Гренландією та Великою Британією;
- забезпечуватиме захист критично важливих підводних комунікацій.
Що відомо про нові кораблі флоту
В основі угоди — контракт на будівництво військових кораблів вартістю 13,3 млрд доларів. Саме вони стануть ключовими інструментами у протидії підводним загрозам, адже отримають сучасні сенсори, засоби гідроакустичного спостереження та можливість взаємодіяти з безпілотними системами.
Ключові завдання флоту
- Контроль руху підводного флоту РФ у Північній Атлантиці.
- Патрулювання зон з прокладеними кабелями та трубопроводами.
- Підтримка операцій НАТО у регіоні GIUK (Гренландія — Ісландія — UK).
- Використання автономних платформ для протимінної діяльності та підводної розвідки.
Нові кораблі стануть складовою ширшої системи, у якій важливу роль відіграватимуть і безпілотні підводні апарати — напрямок, у якому Норвегія вважається одним із лідерів.
Посилення співпраці: від спільних торпед до зимових тренувань
Угода Lunna House включає не лише кораблебудування — це структурне розширення оборонного партнерства двох держав.
Серед ключових напрямів співпраці:
- Постачання торпед Sting Ray Королівському флоту — високоточна зброя, яка здатна діяти на великій відстані та в складних умовах.
- Навчання британських морських піхотинців у Норвегії — це підготовка до боїв у суворому кліматі, що є критично важливим у полярних та арктичних операціях.
- Розвиток автономних систем НАТО, які стануть ключем до майбутнього підводного моніторингу.
- Регулярні спільні навчання для відпрацювання сценаріїв взаємодії в умовах загроз з боку РФ.
Чому угода має стратегічне значення саме зараз
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав майбутній документ «історичним партнерством», і це визначення не є гучною фразою. Справа в тому, що Північна Атлантика знову стає ареною геополітичного протистояння.
За останні два роки:
- у Ла-Манші було зафіксовано російське судно з небезпечним вантажем, якому дали назву «плаваюча бомба»;
- у 2025-му британська розвідка кілька разів виявляла російські кораблі поблизу стратегічних об’єктів;
- біля узбережжя Шотландії помічали судна, що, ймовірно, збирали дані про підводну інфраструктуру.
У цих умовах створення нового спільного флоту — це не просто оборонний жест, а необхідність, що давно назріла.
Lunna House: символ оборони нового покоління
Назва угоди — Lunna House — невипадкова. Вона відсилає до історичної бази на Шетландських островах, яка відігравала значну роль у часи Другої світової війни. Тепер вона знову стає символом нової епохи оборонних технологій — вже не проти флотів минулого, а проти прихованих загроз XXI століття.
Попереду — довгий шлях, але експерти вже говорять про те, що саме ця угода може стати основою для формування найпотужнішої системи підводного моніторингу в Європі.
Читайте також: Втрати Чорноморського флоту Росії: ЗСУ понівечили 33% кораблів
Висновок
Нова оборонна угода Lunna House — це не просто дипломатичний документ, а реальний крок до більшої стійкості й безпеки. Вона демонструє, що регіональні партнери готові діяти спільно, коли мова йде про захист критичної інфраструктури та морських кордонів.
Для Британії та Норвегії це можливість отримати флот нового покоління. Для Європи — гарантія, що підводні загрози не залишаться без відповіді. А для світу — нагадування, що епоха гібридних загроз потребує таких самих гібридних, технологічних і рішучих відповідей.
