Миротворці в Україні: новий план Європи (фото: google)
Переговори щодо війни між росією та Україною набирають нових обертів, і дедалі частіше звучать пропозиції про введення міжнародного контингенту для підтримання миру. На фоні дипломатичного тиску з боку адміністрації Дональда Трампа, який прагне якнайшвидшого завершення війни, Європа розглядає альтернативні варіанти гарантування стабільності в Україні. Одним із таких сценаріїв може стати розміщення військового контингенту, який би забезпечував дотримання потенційної мирної угоди.
Читайте також: Торговельна війна Трампа загострюється: Президент США підвищив мита на китайські товари, Пекін готує відповідь
Франція та Велика Британія – ініціатори змін
Ключову роль у просуванні цієї ініціативи відіграють президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Згідно з даними Wall Street Journal, ці лідери вже представили свої плани президенту США. Під час неформального саміту європейських держав у Лондоні Стармер відкрито заявив, що у випадку досягнення мирної угоди з росією Європа готова ввести військові підрозділи до України.
“Ми готові забезпечити стабільність угоди не лише в політичній, а й у військовій площині”, — зазначив він.
Макрон, у свою чергу, ініціював зустріч керівників військових штабів у Парижі для обговорення реальних можливостей розміщення контингенту.
Чи можливе введення миротворців ООН?
Президент Польщі Анджей Дуда не виключає участі ООН у миротворчій місії.
“Існує ймовірність того, що сторони конфлікту погодяться на міжнародний моніторинг у межах мандату ООН”, — заявив він 6 березня.
Проте головною перешкодою для розгортання місії ООН є право вето росії в Раді Безпеки ООН. Це значно ускладнює ухвалення відповідної резолюції. Водночас є й альтернативні варіанти – наприклад, коаліція охочих країн під егідою НАТО чи ЄС.
Які країни можуть взяти участь?
Серед потенційних учасників миротворчої місії, окрім Франції та Великої Британії, розглядаються:
- Німеччина – одна з найпотужніших армій Європи може взяти на себе значну частину зобов’язань.
- Скандинавські країни – Данія, Норвегія та Швеція вже долучалися до подібних ініціатив.
- Канада та Австралія – зацікавлені у підтримці глобальної безпеки.
- Туреччина – потенційно може стати важливим партнером у форматі регіональної безпеки.
Історичні приклади: що показує досвід миротворчих місій?
Досвід миротворчих операцій у різних регіонах світу дає змішані результати.
Успішні місії:
- Намібія (UNTAG, 1989-1990) – сприяла мирному переходу країни до незалежності.
- Кіпр (UNFICYP, з 1964 року) – хоч конфлікт досі не врегульовано, військових дій вдалося уникнути.
Провальні місії:
- Боснія і Герцеговина (UNPROFOR, 1992-1995) – нездатність миротворців запобігти геноциду у Сребрениці.
- Руанда (UNAMIR, 1993-1996) – місія не змогла запобігти геноциду, внаслідок чого загинули сотні тисяч людей.
Що означає це для України?
Україна чітко заявляє: безпека повинна забезпечуватись не лише на суші, але й у повітрі та на морі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що для ефективної миротворчої місії необхідно враховувати всі аспекти бойових дій.
Головним питанням залишається – чи погодиться росія на введення іноземного контингенту? Адже Москва вже заявила, що вважає подібні ініціативи “непрямою участю НАТО у конфлікті”.
Зараз тривають активні переговори між лідерами ЄС, НАТО та адміністрацією США. Прогнозувати їхній результат поки складно, але одне зрозуміло – міжнародна спільнота шукає нові підходи до безпекової ситуації в Україні, які можуть суттєво змінити перебіг подій.
