Тепер кутя матиме для вас ще більше значення. Кутя – це головна страва різдвяного столу. Традиційно готується вона із пшениці, меду, маку та горіхів.
Але мало хто знає, що насправді різдвяна кутя має багато варіацій і в кожному українському регіоні ця страва відрізняється і за консистенцією, і за смаком, і за наповненням. Єдине, що залишається незмінним – це її значення, адже кутя – це символ та традиція.
Що означає кутя та як її готувати
Раніше кутя була повсякденною стравою, але готувалася вона без меду та горіхів. Звичайно, у сучасному світі, кутю не готують на сімейну вечерю – вона перетворилася на обрядову страву.
Готують кутю тричі на рік — на Різдво, Василя (Старий Новий рік) та Хрещення. Цими днями вона має символічне значення, головне завдання якої – вшанування предків.
Саме тому кутю не прибирають зі столу на Різдво та не ховають у холодильник. Часто в сім’ях є традиція залишати невелику тарілку з кашею разом із хлібом та водою на столі або на підвіконні.
Особливість куті в тому, що вона має бути солодкою . Це також пов’язано із поминальними традиціями українців.
До 19 століття кутю могли підсолоджувати медом, фруктами, солодким компотом із сушених груш та яблук. І лише після популяризації цукрових буряків у блюдо почали додавати цукор.
У деяких регіонах із кутею на Різдво було пов’язано безліч обрядів. Нею могли пророкувати наступний рік. Наприклад, якщо кутя добре готується, розварилася, не підгоріла – наступний рік буде добрим та успішним.
Єдиного традиційного рецепта приготування куті немає. Її готували так, як заведено в сім’ї та селі. Наприклад, на Західній Україні до страви додавали кілька видів меду, кілька видів горіхів, курагу, цукати – хтось багатий.