На початку літа 2026 року Україна вперше за довгий час відчула смак ініціативи. Здавалося, що чотирирічна війна нарешті почала набувати бажаного перебігу, а відносини з адміністрацією Дональда Трампа стрімко теплішали. Проте, як пише The Atlantic, цей хор оптимізму затих майже миттєво на кількох фронтах одразу. Спроба Києва перетворити дипломатичний імпульс на реальні військові здобутки наштовхнулася на жорсткі ліміти Вашингтона, корупційний скандал у власних лавах та нову хвилю російського терору.
Дипломатичний ривок, який не спрацював
Кульмінацією літнього оптимізму стала зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті. Президент України просив про дві критично важливі речі: сотні додаткових ракет-перехоплювачів Patriot для захисту від російської балістики та особисте втручання Трампа, аби переконати Ілона Маска дозволити використання Starlink для ударів по російських ракетних батареях.
Але Трамп не дав згоди на жоден із цих запитів. Більше того, Білий дім відмовився ліцензувати виробництво ракет Patriot в Україні. Американці побоювалися відплати з боку Кремля та власного дефіциту боєприпасів.
Ставка на дрони і технології
Україна намагалася запропонувати Вашингтону не просто роль прохача, а рівноправне технологічне партнерство. Зеленський апелював до «цінного партнерства», підкреслюючи українські інновації у сфері безпілотників та систем управління. І це не було пустою риторикою.
Як нещодавно визнав навіть скептичний «батько штучного інтелекту» Джефрі Гінтон, Україна виживає завдяки дронам. Асиметрія, коли дешевий безпілотник знищує танк вартістю в мільйони, незворотно змінює логіку сучасної війни. Проте адміністрація Трампа залишилася глухою до цих аргументів, відповівши, що «знає про дрони більше, ніж будь-хто».
Детальніше про роль безпілотників у виживанні України читайте в нашому окремому матеріалі:
👉 «Батько ШІ переглянув свої погляди: Джефрі Гінтон визнав, Україна вижила завдяки дронам»
Корупційний удар по команді
На тлі дипломатичних невдач у Києві вибухнула внутрішня криза. Звільнення міністра оборони Михайла Федорова, за оцінками експертів, було спробою Зеленського взяти під контроль найбільші фінансові потоки країни. Слідом за ним посаду втратила посол України в США Ольга Стефанішина. Їй оголосили підозру в незаконному збагаченні на 13,9 мільйона гривень.
Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 134 тисячі доларів. Ці події завдали нищівного удару по іміджу України в очах американських партнерів і підірвали довіру всередині країни.
Російський удар у відповідь
На тлі дефіциту ППО та політичної невизначеності Росія посилила ракетний терор. Особливо жорстоким став удар по Києву на початку серпня, який забрав життя щонайменше 10 людей. Балістичні ракети, які неможливо було збити через брак перехоплювачів, вкотре нагадали українцям про ціну вагань західних союзників.
Що далі?
Замість обіцяних потоків нових ракет, права на виробництво та доступу до Starlink Україна отримала політичну кризу, корупційний скандал і нову хвилю обстрілів. Літній дипломатичний ривок згас, не досягнувши мети. Тепер Київ змушений готуватися до ще однієї важкої зими.
Чи зможе він відновити довіру Вашингтона та знайти внутрішні сили для подолання кризи — залежить від рішень, які будуть ухвалені найближчими тижнями.
