Хто такий Рафал Тшасковський Фото: x.com/trzaskowski
Рафал Тшасковський є мером Варшави та чинним лідером у опитуваннях напередодні президентських виборів у Польщі, перший тур запланований на 18 травня. Тшасковський відомий своєю проєвропейською позицією та рішучою підтримкою України, хоча нещодавній коментар, який він зробив про війну, викликав суперечки.
Біографія Рафала Тшасковського
Рафал Казімєж Тшасковський народився 17 січня 1972 року у Варшаві у творчій родині. Його батько, Анджей Тшасковський, був джазовим піаністом і композитором, який працював з відомими польськими кінорежисерами. Завдяки батькові юний Рафал навіть ненадовго з’явився в дитячому серіалі «Наш двір» у 1980 році.
У шкільні роки Тшасковський проявив сильний талант до мов, вільно оволодівши англійською мовою. Він також вивчив російську мову, яка на той час була обов’язковою в Польщі, а згодом опанував французьку, іспанську та італійську мови.
У підлітковому віці Тшасковський симпатизував продемократичному руху «Солідарність».
Під час історичних виборів 1989 року, які стали поворотним моментом у поверненні Польщі до незалежності, 17-річний Рафал працював волонтером у варшавському офісі Громадянського комітету. Він допомагав як перекладач для міжнародних спостерігачів. Ці зв’язки відкрили перед ним двері для отримання стипендії на кілька місяців навчання в США.
Після повернення до Польщі він вступив до Варшавського університету на факультет міжнародних відносин, одночасно навчаючись на філологічному факультеті.
Він також проходив стажування в Оксфордському університеті та в Інституті досліджень безпеки Європейського Союзу в Парижі.
Кар’єра Рафала Тшасковського
Ще будучи студентом університету, Рафал Тшасковський розпочав свою кар’єру в 1995 році як синхронний перекладач. Він також викладав англійську мову в середній школі і, починаючи з 1998 року, в Національній школі державного управління.
На початку 2000-х років він був радником секретаря парламентського комітету з питань європейської інтеграції Яцека Саріуша-Вольського, а також працював експертом з міжнародних відносин та європейської інтеграції в аналітичному центрі Natolin European Centre.
Тшасковський брав активну участь у проєвропейській партії «Громадянська платформа», яку очолював Дональд Туск.
Фото: Рафал Тшасковський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск (x.com/trzaskowski)
Від Європарламенту до мера Варшави: політичний шлях Тшасковського
З 2004 по 2009 рік Рафал Тшасковський був радником делегації «Громадянської платформи» в Європейському парламенті. У 2009 році він успішно балотувався як депутат Європейського парламенту, представляючи Варшавський виборчий округ.
У Європейському парламенті він приєднався до групи Європейської народної партії (ЄНП), став заступником голови Комітету з конституційних питань, працював у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів.
Восени 2013 року Тшасковський повернувся до Польщі, поступившись своїм місцем у Європейському парламенті, щоб очолити Міністерство адміністрації та цифровізації в уряді Дональда Туска.
Після того, як Туск став президентом Європейської ради, посаду прем’єр-міністра обійняла Ева Копач. У своєму кабінеті Тшасковський обіймав посаду державного секретаря в Міністерстві закордонних справ, контролюючи європейську політику Польщі.
Після парламентських виборів 2015 року, які перевели «Громадянську платформу» в опозицію, Тшасковський був обраний до Сейму та призначений тіньовим міністром закордонних справ. У 2017 році за підтримки Дональда Туска він був обраний віце-президентом Європейської народної партії.
У 2018 році Тшасковський балотувався на посаду мера Варшави як кандидат від «Громадянської платформи» і здобув вирішальну перемогу в першому турі, набравши 56,67% голосів.
На посаді мера він заслужив репутацію ефективного адміністратора, незважаючи на постійну критику з боку правлячої партії «Право і справедливість». У 2024 році він був переобраний з 57,4% голосів.
Балотування в президенти
У лютому 2020 року Рафал Тшасковський був обраний віцепрезидентом «Громадянської платформи» та став кандидатом у президенти від опозиції.
Балотуючись під гаслом “Сильний президент, об’єднана Польща”, він вийшов у другий тур, але з невеликим відривом програв чинному президенту Анджею Дуді з 48,97% голосів.
У листопаді 2024 року Тшасковський переміг на праймеріз Громадянської коаліції, набравши 74,75% голосів, ставши офіційним кандидатом альянсу на президентських виборах 2025 року.
У своїй передвиборчій кампанії Тшасковський закликав зміцнити обороноздатність Польщі та збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2026 року. Він також виступає за глибшу європейську інтеграцію та висловлює підтримку потенційному переходу на євро.
Кандидат від Громадянської коаліції підтримав закон, який дозволяє аборти до певного терміну вагітності та гарантує доступ до екстреної контрацепції.
Згідно з останніми опитуваннями, Рафал Тшасковський є одним із лідерів президентських перегонів 2025 року.
В останньому опитуванні, проведеному Інститутом ринкових і соціальних досліджень (IBRiS), Тшасковський отримав 33,7% підтримки виборців. На другому місці опинився кандидат від правлячої партії “Право і справедливість” Кароль Навроцький з 21,6%, а на третьому місці з 11,8% посів Славомір Ментцен.
Крім того, 55,6% респондентів заявили, що проголосували б за Тшасковського у другому турі.
Позиція щодо України та суперечки щодо коментаря «буферної зони»
Тшасковський послідовно підтримує Україну, її суверенітет та прагнення до європейської інтеграції. Він неодноразово наголошував, що вступ України до НАТО та ЄС є життєво важливим для безпеки Польщі та регіону.
“Немає жодних сумнівів у тому, що членство України в НАТО та Європейському Союзі служить інтересам Польщі та зміцнює нашу безпеку”, – заявив Тшасковський.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Тшасковський відіграє активну роль в організації гуманітарної допомоги для українських міст на посаді мера Варшави. Під його керівництвом місто передало Києву вагони метро та надавало допомогу Херсону після руйнування Каховської дамби.
Однак під час президентських дебатів у травні 2025 року Тшасковський зробив заяву, яка викликала суперечки як в Україні, так і в Польщі. Він припустив, що Україна має слугувати “буферною зоною” між Росією та Заходом.
“За час роботи в ЄС та Європарламенті я чітко заявив, що Росія є загрозою і що Україна має бути буферною зоною“, – сказав кандидат.
Зауваження було зроблено в контексті обговорення загроз з боку Москви та ролі України у регіональній безпеці.
Позиція щодо ролі США
Тшасковський також додав, що і ЄС, і США мають спільний інтерес у тому, щоб Росія не виграла війну і щоб усі сторони прагнули справедливого миру.
Він наголосив на необхідності зміцнення оборони Польщі, стверджуючи, що президент Росії Володимир Путін розуміє лише мову сили.
“Важливо, щоб російські танки не були за п’ять кілометрів від Грубешова. Безпека Польщі має бути головним пріоритетом”, – сказав Тшасковський.
Водночас він висловив застереження щодо ідеї прямої військової участі Польщі у війні, наголосивши на важливості захисту східного кордону НАТО.
“Я не думаю, що відправка польських військ в Україну є гарною ідеєю, і це те, що слід ретельно обміркувати. Перш за все, війна має закінчитися — і я сподіваюся, що вона закінчиться так, як це вигідно Україні. Це найголовніше”, – сказав він.
Що по санкціям?
Фото: Рафал Тшасковський зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на початку 2025 року (x.com/trzaskowski)
Рафал Тшасковський також підтримує продовження санкцій проти Росії та вважає, що саме Росія має компенсувати Україні та її союзникам витрати на допомогу.
«Ми маємо бути послідовними. Не може бути так, щоб Путін зіткнувся з жодними наслідками за цю агресію”, – сказав Тшасковський про санкційний тиск на РФ.
Позиція кандидата в президенти щодо підтримки українських біженців полягає в тому, що допомога має продовжуватися лише тим українцям, які працюють, живуть та сплачують податки в Польщі.
«Для мене абсолютно природним є рішення, що ті, хто не працює і не перебуває в Польщі, не матимуть права на ці виплати. Ми надали нашим українським друзям такі ж права, як і нашим громадянам у цих питаннях», – сказав мер Варшави.
Говорячи про двосторонні відносини між Україною та Польщею в контексті історичних подій, Тшасковський наголосив на важливості правди та взаємоповаги, особливо у складних історичних питаннях, таких як Волинська трагедія. Він відзначив прогрес у питанні ексгумації та поховання жертв цих подій.
“Добре, що питання ексгумації та поховання жертв цього геноциду нарешті поступово виходить з глухого кута”, – сказав Рафал Тшасковський під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у січні 2025 року.
Президентські вибори в Польщі
Президентські вибори в Польщі заплановані на неділю, 18 травня 2025 року. Якщо жоден з кандидатів не набере більше 50% голосів у першому турі, другий тур може відбутися 1 червня. Новообраний президент Польщі складе присягу 6 серпня 2025 року.
Чинний глава держави Анджей Дуда не має права балотуватися на третій термін, оскільки закон дозволяє перебувати на посаді не більше двох термінів.
Серед головних претендентів на президентське крісло, окрім мера Варшави Рафала Тшасковського, – Кароль Навроцький з партії «Право і справедливість» та представник ультраправої політичної сили «Конфедерація» Славомір Ментцен.
