20 жовтня відбудуться президентські вибори в Молдові та референдум щодо вступу до ЄС. Які шанси у кандидатів, і як потенційне відродження проросійських сил може загрожувати країні – читайте далі у матеріалі.
Читайте також: Нове опитування: Гарріс випереджає Трампа на три пункти
Для України потенційний програш нинішньої проєвропейської президентки Майї Санду, безсумнівно, означав би появу нової проблеми з півдня.
“Це значно ускладнило б взаємодію з сусідньою республікою. Це може погіршити ситуацію щодо двосторонніх відносин та вигідних домовленостей щодо транзиту українських товарів, у тому числі залізничним транспортом, через Придністров’я до південних українських портів, які використовуються для експорту. Також будуть проблеми з постачанням зброї в Україну”, – заявив РБС-Україна політолог і керуючий партнер ТОВ “PGR Consulting Group” Руслан Рохов.
Водночас Молдова надає Україні обмежену гуманітарну допомогу та практично не надає військову підтримку. Навіть чутливого для Києва питання де-факто російського сателіта — самопроголошеного Придністров’я — більшість молдовських політиків здебільшого уникає. Однак президентка Майя Санду публічно і регулярно висловлює свою підтримку Україні.
Однією з причин такого наголошення на нейтралітеті є те, що Молдова залишається політично розділеною. Проросійські сили та агенти Кремля, відкрито чи приховано, все ще мають значний вплив у країні.
Президентські вибори в Молдові: Майя Санду і плани опозиції на вибори
Загалом передвиборчу ситуацію в Молдові можна охарактеризувати як «перегони Майї Санду за другий термін з перешкодами». Це тест на довіру до проєвропейського керівництва Молдови, адже Майя Санду обіймає посаду президента з 2020 року. Її рейтинги дійсно дають їй серйозні шанси на перемогу.
Агітація за Олександра Стояногло (фото: Getty Images)
Згідно з опитуванням Aspen Institute/Watchdog Moldova від 7 жовтня, Санду має рейтинг 36,1%. На другому місці кандидат від Соціалістичної партії, колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло з 10,1%, за ним йде популіст Ренато Усатій з 7,5%. Самовисуванка Ірина Влах, колишня губернаторка Гагаузії (автономна область на півдні Молдови), має 4,1%.
Усі три суперники Санду раніше були пов’язані з Росією, хоча зараз вони не підкреслюють цей зв’язок.
«У цій кампанії немає відкритого прокремлівського наративу, хоча, судячи з коментарів кандидатів, їхніх обіцянок та основних гасел, можна зрозуміти, які цінності вони відстоюють. Наприклад, жоден з кандидатів, крім Майї Санду та Октавіана Цику, не згадує про свою позицію щодо того, що відбувається в Україні. Це дозволяє нам віднести їх до категорії Putinversteher”, – сказав політичний аналітик і колишній представник Молдови в Раді Європи та ООН Олексій Тулбуре.
Putinversteher – це німецький термін, що означає «ті, хто розуміє Путіна». Це загальний ярлик для проросійських сил у Європі, від німецької AfD до «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у Франції та інших ультраправих чи крайніх лівих партій. Кандидати від цих політичних сил виступають за безумовний мир та припинення вогню, що в кінцевому підсумку означає капітуляцію України та мир на умовах Росії.
Однак, як показують опитування, Майя Санду не набирає понад 50% голосів, необхідних для перемоги в першому турі. І це саме те, на що розраховує опозиція. Проросійські сили обрали стратегію йти на вибори кількома колонами, знаючи політичні реалії Молдови, де кандидатів можна легко дискваліфікувати з перегонів.
Наприклад, це сталося у листопаді 2023 року, за два дні до місцевих виборів. Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан підписав рішення про дискваліфікацію партії “Шанс” з виборів та скасування реєстрації всіх її кандидатів. Ця партія належить Ілану Шору, відомому олігарху-втікачу, засудженому в Молдові за причетність до крадіжки 1 мільярда євро з банківської системи, який зараз переховується в Москві.
Раніше Шор очолював партію, яка носила його ім’я — Шор. Навесні минулого року Конституційний суд Молдови визнав його неконституційним. Однак Шор підготувався до цього, купивши дублерну партію Chance з тими ж символами, що й Шор. Навіть після того, як друга партія була дискваліфікована, це ще не кінець для Шора, оскільки у нього є готові запасні кандидати. На політичному ландшафті Молдови такі кроки, незалежно від того, як їх сприймають, були одним із небагатьох способів заблокувати відверто проросійські сили.
На президентських виборах Шор намагався проштовхнути нового кандидата Васіле Болеа і створити третьопартійний блок під назвою «Перемога». Однак і кандидату, і партійному блоку було відмовлено в реєстрації.
Ілан Шор під час презентації політичного блоку “Перемога” у Москві (фото: російські ЗМІ)
«Якби був відомий хоча б один підтримуваний Кремлем кандидат, нинішній уряд Молдови дискваліфікував би його, як це сталося з Васіле Болеа, який був безпосередньо пов’язаний з партійною групою, яку контролював Ілан Шор», – сказав Рохов.
За його словами, Ілан Шор залишається головним фінансистом політичного реваншу Росії в Молдові. Він виступає адміністратором в організації виборчих мереж для купівлі виборців.
“Він має мережу з понад 130 000 громадян Молдови, які отримують щомісячні виплати на загальну суму близько 15 мільйонів доларів. Це без урахування витрат на ЗМІ, підконтрольні телеграм-канали, пропагандистів та виборчі штаби”, – зазначив експерт.
Очікується, що в день виборів усі 130 000 проголосують за кандидата, обраного координаторами Шора.
Ці факти стали відомими завдяки розслідуванням журналістів та влади Молдови.
Таким чином, Майя Санду стикається з групою проросійських кандидатів, які охоплюють більшу частину електорального спектру. Очікується, що у разі другого туру вони об’єднаються навколо одного кандидата, який залишається у перегонах. Найбільш вірогідним кандидатом на посаду буде Александр Стояногло, колишній генеральний прокурор Молдови. Його висунула Соціалістична партія, яку очолює проросійський експрезидент Молдови Ігор Додон.
Незважаючи на свій скромний рейтинг трохи більше 10%, Стояногло має реальні шанси на перемогу. У другому турі чималу роль відіграють антирейтинги, оскільки виборці схильні голосувати не стільки «за», скільки «проти». З іншого боку, виборча мережа, яка налічує 130 000 осіб, є значною цифрою навіть для такої великої країни, як Україна. У значно меншій Молдові на неї припадає близько 10% електорату.
Референдум як політичний інструмент і символ
Щоб не потрапити в таку пастку, команда Майї Санду робить ставку на перемогу в першому раунді. Її «чисті» рейтинги цього не дозволяють. Тому один із способів підвищити явку – привести на виборчі дільниці якомога більше її виборців. Це важливий фактор, оскільки явка виборців на президентських виборах у Молдові зазвичай становить близько 50%. Це означає, що майже половина прихильників того чи іншого кандидата залишаються вдома. Щоб мобілізувати цей резерв, команда Санду оголосила референдум про членство в ЄС, який має відбутися одночасно з першим туром виборів.
«Можна сказати, що проведення референдуму паралельно з президентськими виборами – це політичний маневр для того, щоб пов’язати європейський вибір з перемогою конкретного кандидата в президенти. Це збільшує ймовірність перемоги в першому раунді”, – сказав Рохов.
Згідно з опитуванням CBS-Axa, 63% молдован підтримують європейський курс, тоді як 32% проти нього, а 3,2% не визначилися. Частка тих, хто планує голосувати на референдумі, становить 68,3%. Однак чи вистачить цих голосів для перемоги в першому турі, залишається відкритим питанням до дня виборів.
Хоча референдум носить консультативний характер, він матиме значне символічне значення навіть у такому вигляді.
“Якщо референдум зараз провалиться, це дозволить противникам євроінтеграції та Кремлю активізувати пропагандистські зусилля в Молдові, стверджуючи, що влада тягне країну туди, куди люди не хочуть їхати. Якщо референдум буде успішним, він зміцнить проєвропейський курс і надасть новий імпульс проєвропейським партіям», – сказав Тулбуре.
Опозиція працює на підрив референдуму, використовуючи ті ж мережі виборців та агресивну пропаганду. Однак їй бракує єдності. За словами Тулбуре, деякі проросійські сили закликають людей брати участь і голосувати, а інші закликають виборців взагалі не брати бюлетені.
Протест проти проєвропейського курсу Молдови, організований партією Шор (фото: Getty Images)
Питання Придністров’я також знову виникло в контексті референдуму. Перша спроба дестабілізувати Молдову через цю невизнану республіку відбулася у березні цього року. Тоді “з’їзд місцевих депутатів” у Придністров’ї звернувся до Росії, а також інших країн та організацій за захистом нібито через запроваджену Молдовою економічну блокаду. Це звернення, однак, залишилося без відповіді, головним чином тому, що місцеві придністровські еліти не бажали повною мірою втягуватися в конфлікт за вказівкою Кремля.
Тепер Придністров’я звинувачує Молдову в ігноруванні голосів жителів невизнаної республіки на майбутньому референдумі. Ба більше, у заяві МЗС Придністров’я навіть згадується про потенційне проведення власного референдуму.
Влада Молдови відкинула ці заяви як “маніпуляцію, ймовірно, організовану зовнішніми силами”. Водночас поблизу Придністров’я у так званій зоні безпеки буде облаштовано близько 30 виборчих дільниць для розміщення придністровських виборців.
Хоча “придністровська карта” не була активно розіграна на президентських виборах, її не можна виключати як фактор у майбутньому.
Що попереду
Незалежно від того, хто переможе на президентських виборах, очікується, що політична турбулентність у Молдові триватиме ще як мінімум рік. За підсумками президентських виборів відбудуться парламентські вибори. Офіційно вони заплановані на осінь.
“Саме парламент формує уряд і на практиці визначає офіційну політику Молдови з усіх внутрішніх питань. І тут ми бачимо значно більші ризики, ніж на президентських виборах. Якщо шанси Санду на перемогу в президентських виборах становлять 50/50, то здатність її партії сформувати більшість у парламенті, як це було минулого терміну, близька до нуля”, – каже Рохов.
Наразі партія PAS Майї Санду досягла електоральної стелі в 30-33%, а це означає, що їй знадобляться союзники для формування коаліції. Проблема в тому, що наразі немає інших проєвропейських партій, здатних подолати виборчий бар’єр.
Тим часом опозиційні сили, які привернули до себе увагу під час президентської кампанії, мають великі шанси потрапити до парламенту. Більше того, електоральні мережі Шора дозволяють йому приводити своїх людей під будь-якими партійними прапорами.
«Тому в інтересах України, щоб у Молдові з’явилися нові політичні сили, які розташовані у виборчому центрі або на правому фланзі, щоб вони могли потрапити до парламенту. Це дало б PAS шанс сформувати проєвропейську більшість», – каже Рохов.
Наразі в Молдові багато поставлено на карту, і в найближчі місяці можуть відбутися ще більш драматичні зрушення, які вимагатимуть швидкої реакції з боку Києва.
