День вишиванки 2024 відзначають в Україні та за кордоном 16 травня. За досить короткий час це свято перетворилося зі студентського на міжнародний. Для українців вишиванки є символом національної ідентичності. Однак зараз їх носять у всьому світі на знак підтримки української культури та традицій, що набуло особливого значення під час війни Росії проти України.
Де і як зародилося свято вишиванки
Сьогодні в Україні відзначають День вишиванки. Свято з’явилося зовсім недавно, в 2006 році. Ідея вшанувати український традиційний одяг виникла у студентів факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету.
Ініціатори свята Олександр Ткачук та Леся Воронюк розповідають, що одного разу під час перерви побачили подругу у вишиванці, а потім вирішили запросити всіх прийти на один день у вишиванках.
Спочатку акцію підтримали лише 10 студентів, але вже наступного року до них приєдналися студенти та викладачі інших факультетів університету.
Незабаром свято виросло до всеукраїнського рівня, і сьогодні День вишиванки відзначають у понад 100 країнах світу, тому його називають Всесвітнім днем вишиванки.
Нині вишиті українські сорочки носять президенти інших країн, політики, громадські діячі на знак солідарності з Україною. Відомі дизайнери використовують вишиванки при створенні колекцій одягу.
Дату свята призначили не одразу. Однак початкова ідея полягала в тому, щоб обрати будній день, щоб підкреслити, що вишиванка є елементом повсякденного життя українців – на роботі та навчанні.
Згодом було прийнято рішення призначити День вишиванки на третій четвер травня. У 2024 році це 16 травня.
Святкування Дня вишиванки
Свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тому його відзначають у вишиванці.
У мирний час з нагоди Дня вишиванки проводилися масові заходи, присвячені історії та культурі вишиванок. Відбувалися освітні виставки, лекції, флешмоби, мегамарші у вишиванках, концерти, кінопокази.
У 2011 році, до 5-ї річниці свята, у Чернівцях встановили рекорд за кількістю людей у вишиванках. Тоді на центральній площі міста зібралося 4 тисячі людей у традиційних українських сорочках. Будівля Чернівецького університету також була одягнена у вишиванку. Для цього була пошита сорочка розміром 4 на 10 метрів.
У Чернівцях існує традиція дарувати вишиванки малюкам, народженим у цей день. Згодом подія поширилася і на інші міста країни, а з 2023 року вишиванки отримали юні українці в Канаді.
У 2015 році стартувала акція «Подаруй вишиванку захиснику». Українці почали відправляти на передову вишиванки, які слугуватимуть оберегом.
Вишивка Перемога. Події до Дня вишиванки 2024
Цьогоріч свято пройде під символічним гаслом «Вишивка перемоги». У зв’язку з війною масових заходів не буде, але плануються різні тематичні заходи.
У Києві відбудеться презентація вишивки Combat Drone, на якій зображено дрон, козацький хрест та тризуб. Презентація відбудеться об 11 годині в Центрі психологічного відновлення «Цінності».
О 18:00 у книгарні «Сенс» на Хрещатику покажуть документальний фільм про вишиванки «Спадщина нації» за участі режисера та співзасновника Всесвітнього дня вишиванки Олександра Ткачука.
На заході «Поезія перемоги» о 21:00 відомі діячі культури, волонтери, військовослужбовці, рідні загиблих воїнів декламуватимуть вірші сучасних авторів та класиків. Глядачі зможуть переглянути відеопроекцію виступів на фасаді Київської міської державної адміністрації.
Символ української ідентичності. Історія вишиванки
Згідно з історичними даними, вишиванки з’явилися на українських землях ще до VI століття.
За старих часів вишиванки виготовляли з саморобного самотканого полотна. Чим білішим і тоншим був матеріал, тим вищою була вартість сорочки. Заможні сім’ї вишивали кольоровим шовком з додаванням золотих і срібних ниток, а ті, хто не мав багато грошей, обходилися звичайними нитками.
Люди завжди вірили, що вишивка буде служити оберегом для людини, яка носить сорочку. Вишивання було жіночим заняттям, і перед тим, як взятися за голку, дівчата молилися і мили руки, а в деяких випадках навіть постили.
Кожен регіон України може похвалитися своїм неповторним вишитим орнаментом. Серед них різні геометричні фігури, квадрати, ромби, хрести, а також квіти і тварини.
Дослідники української вишивки налічують понад 200 давніх стібків, заснованих на 20 техніках вишивки (гладь, колосковий шов, нижній стібок, вузлики, мереживо, кручений стібок, різання, пірсинг, коза, тасьма, мереживо).
- Чорний – переважаючий колір у вишивці на Тернопільщині. За легендою, в давнину татари вбили всіх чоловіків в краї. Земля почорніла від пролитої крові. Жінки, що вижили, клялися померлим, що наступні 7 поколінь будуть носити тільки чорну вишиванку.
- Центральні регіони України часто використовували вишивку білими нитками, причому акцент робився більше на рельєфі візерунка, ніж на кольоровій гамі.
- Вишивку білим по білому використовували на Полтавщині.
- На Житомирщині були поширені геометричні візерунки, переважно з червоною ниткою на білому тлі. На сорочках були зображені виноград – символ родини, та калина, яка уособлювала українську духовність.
- На вишиванках із Сумщини були зображені птахи та квіти.
- Чернігівська область характеризується чітким і невеликим хрестом.
- На Київщині цінувалося поєднання білого, червоного та чорного відтінків квіткових мотивів.
- На Півдні характерні візерунки для вишивки хрестиком були переважно квітковими.
- Захід України багатий на рослинні та яскраві орнаменти.
- У східних областях у вишивці частіше використовували червоно-чорний (Донеччина) або червоно-синій (Луганська область) кольори, зображували пишні квіти та дерева.
Види орнаменту і техніки відрізнялися не тільки від регіону до краю, а й від роду до роду. Вони передавалися з покоління в покоління.
Таким чином, вишиванка стала невід’ємним елементом культури, історії та генетичного коду українського народу.
Також читайте: UAnimals: Видання про гуманність до тварин та довкілля
