Лондонські переговори Україна США Крим 2025 (фото: google)
Зустріч, яка мала стати ще одним кроком до завершення війни в Україні, раптово пішла шкереберть. Переговори у Лондоні за участі ключових дипломатів з України, США, Великої Британії, Франції та Німеччини були відкладені буквально в останню мить. Причиною стали витоки інформації про “мирний план” Вашингтона, який, за чутками, передбачає визнання Криму російським і замороження лінії фронту. І хоча офіційний Вашингтон зберігає мовчанку, західна преса вже “розклала все по поличках”.
Лондонські переговори Україна США: Що сталося?
Очікувана зустріч на рівні міністрів закордонних справ мала бути продовженням паризьких перемовин і важливою віхою на шляху до припинення війни. Проте, не встигли дипломати зібрати валізи, як переговори скасували. Причиною стала поява конфіденційного документа зі Сполучених Штатів, зміст якого не лише викликав обурення в Києві, а й серйозно струсонув європейські столиці.
“Американський план”: про що йдеться насправді
За публікаціями The Telegraph, Axios та The Wall Street Journal, Сполучені Штати нібито запропонували Україні мирну угоду, яка передбачає:
- Офіційне визнання Криму російським — найболючіша частина плану, яка суперечить міжнародному праву.
- Замороження конфлікту на нинішній лінії фронту.
- Відмова України від членства в НАТО, хоча перспектива вступу до ЄС лишається.
- Скасування санкцій проти РФ та початок нових енергетичних домовленостей між США і Росією.
- Обіцянка Україні гарантій безпеки від групи європейських країн.
- Часткове повернення територій, включаючи прохід через Дніпро.
- Фінансова допомога на відбудову.
Це, як кажуть, і рибку з’їсти, і на гачку не сидіти — але не для України.
Чому Зеленський “став поперек горла” переговорному процесу?
Президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти: Крим — це Україна, і крапка. У своїй заяві глава держави назвав дискусії щодо територіальних поступок “маніпуляцією” і підкреслив, що Конституція України не дозволяє жодної легалізації окупації. За його словами, Україна готова до компромісів, але не за рахунок своєї територіальної цілісності.
Саме ця позиція, як припускає CNN, стала причиною того, чому держсекретар США Марко Рубіо скасував свою участь у переговорах. Формально – через “логістичні труднощі”, але фактично – через категоричну відмову Києва навіть розглядати можливість “здачі” Криму.
Як реагує Європа?
У Європейському Союзі панує скепсис. Франція та Велика Британія нібито готові до де-факто визнання нинішньої лінії фронту, але виступають проти офіційного визнання Криму російським. У пресі це вже порівнюють із корейським сценарієм — формальна війна, заморожена на десятиліття, без офіційного миру.
Європейські чиновники не підтримують скасування санкцій проти Росії до досягнення реального і справедливого компромісу. “Це гірка пігулка”, — пише The Telegraph, і навряд чи хтось на Заході готовий її ковтнути так просто.
Що відомо про перемовини сьогодні?
Попри скасування зустрічі на високому рівні, перемовини все ж відбудуться — але кулуарно, без ЗМІ і без міністрів. Українську делегацію очолюють Андрій Єрмак, Рустем Умеров і Андрій Сибіга. У графіку запланована двостороння зустріч із британським міністром закордонних справ Девідом Леммі.
США ж буде представляти тільки спецпредставник президента Трампа — Кіт Келлог. І це теж чіткий сигнал: Білий дім не готовий публічно нести відповідальність за пропозиції, які вже стали вибухонебезпечною темою в інформаційному полі.
Що далі?
Вашингтон попереджає: якщо не отримає позитивної відповіді, “вийде з процесу”. Про це прямо заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс. За його словами, пропозиція є “чесною і збалансованою”, але якщо вона буде відкинута — Америка більше не буде посередником.
Це вже схоже на тиск. І якщо зважити на передвиборчий контекст у США, де Трамп поспішає продемонструвати “миротворчу місію”, то стає зрозуміло: час не на боці України.
Висновки: хто кого переіграє у великій грі?
Ситуація складна і заплутана. США прагнуть “швидкого миру”, але пропонують Україні сценарій, схожий на поступки. Київ, навпаки, не готовий торгувати суверенітетом, навіть якщо на кін поставлено фінансову допомогу і безпекові гарантії. Європа між двох вогнів: з одного боку, втома від війни, з іншого — небажання зраджувати принципи.
Зустріч у Лондоні мала стати кроком до компромісу, але перетворилася на ілюстрацію, наскільки далеко ще до реального миру.
