Еммануель Макрон: політичний лідер, союзник України та реформатор Франції (Фото: google)
21 грудня 2024 року президенту Франції Еммануелю Макрону виповнилося 47 років. Він народився в місті Ам’єн, що на півночі Франції, у сім’ї лікарів. Його освіта почалася у місцевій середній школі, однак останній рік навчання Макрон провів у престижному ліцеї Генріха IV у Парижі.
Пізніше він отримав ступінь магістра філософії в Університеті Париж-Нантер, а також закінчив Паризький інститут політичних досліджень, здобувши спеціалізацію у державному управлінні та економіці. Його професійне становлення продовжилося в Національній школі адміністрації, що є кузнею французької еліти. У рамках навчання Макрон стажувався у посольстві Франції в Нігерії.
З дитинства він був творчо обдарованим: грав на фортепіано та захоплювався театром. Саме у театральній студії він зустрів Бріжит Троньє, яка згодом стала його дружиною. Попри значну різницю у віці (на момент знайомства йому було 15, а їй 39 років), їхні стосунки витримали випробування часом.
Читайте також: Франція за удари по росії: політики закликають надати дозвіл Україні на використання західної зброї
Кар’єра у фінансах: від держслужби до банківського сектора
Еммануель Макрон розпочав професійну діяльність на державній службі, обіймаючи посаду інспектора Генеральної інспекції фінансів Франції. У 2008 році він перейшов у приватний сектор, приєднавшись до Rothschild & Cie Banque.
У цій банківській установі Макрон зіграв ключову роль у великій угоді між Nestlé та Pfizer, що принесло йому значний фінансовий успіх і репутацію “Моцарта у фінансах”. За кілька років він заробив понад 2 мільйони доларів, що стало його стартовим капіталом для подальшої політичної діяльності.
Політична кар’єра та президентство
З 2012 року Макрон став радником президента Франсуа Олланда з економічних питань, а пізніше обійняв посаду міністра економіки, промисловості та цифрових справ. Його реформаторська діяльність включала ухвалення “Закону Макрона”, який відкрив нові можливості для конкуренції в низці секторів економіки.
У 2016 році Макрон заявив про свою незалежність від традиційних політичних партій, створивши рух “Вперед, Республіка!”. Його центристська ідеологія, яка поєднує елементи лівих і правих підходів, знайшла відгук у французів, розчарованих старими політичними силами.
У 2017 році, у віці 39 років, Макрон став наймолодшим президентом Франції, здобувши перемогу над Марін Ле Пен. У 2022 році його переобрали на другий термін, що зробило його ключовою фігурою у сучасній французькій політиці.
Реформи та виклики
Макрон активно реформував трудове законодавство, скорочував кількість держслужбовців та підвищував пенсійний вік. Однак ці зміни спричинили масові протести, зокрема рух “жовтих жилетів”. Протестувальники вимагали соціальної справедливості, підвищення зарплат і пенсій, а також зниження податків.
Попри тиск, Макрон досяг успіху в ухваленні закону про збільшення пенсійного віку та підписав історичний бюджет, що передбачає збільшення військових витрат Франції на 40%.
Ставлення до України та війна з Росією
Фото: Президент України Володимир Зеленський та президент Франції Еммануель Макрон (Getty Images)
З початку повномасштабного вторгнення Росії Макрон зайняв активну позицію щодо підтримки України. У перші дні війни він рішуче засудив агресію Кремля та висловив підтримку президенту Володимиру Зеленському.
Макрон неодноразово наголошував на важливості єдності європейських країн у протистоянні російській агресії. Франція стала однією з перших країн, які передали Україні сучасну зброю, включаючи далекобійні системи.
У червні 2022 року він відвідав Київ разом із лідерами Німеччини та Італії, демонструючи солідарність Європи. Згодом Макрон виступив за членство України в ЄС та можливість її вступу до НАТО.
Політична криза у Франції
Попри міжнародні досягнення, Макрон зіткнувся з кризою всередині країни. Його уряд зазнав вотуму недовіри, а парламент втратив стабільну більшість. У відповідь він оголосив дострокові вибори та призначив новий уряд.
Висновок
Еммануель Макрон залишається ключовою фігурою як у французькій, так і міжнародній політиці. Його реформи, рішуча позиція щодо війни в Україні та прагнення модернізувати Францію підкреслюють його амбіції як політичного лідера, здатного долати виклики сучасності.
